Тривожність через звуки від сусідів, причина в іншому?

Доброго дня!
1.5 років живу сама в своїй квартирі. На початку переїзду була депресія і тривожність (через незавершену сепарацію з батьками, тому що я ніколи не жила сама, діагноз поставив лікар), і через це я стала чутлива до шуму від сусідів. Але це був лише тригер. Допомогли: антидепресанти, налагодження свого життя, творчість, спілкування з віруючими людьми. Життя стало радісним, і так пройшов рік.
Я 4 роки як розлучена. Відносини були токсичними. Травму я пропрацювала, від чоловіка сепарувалася. Але мені дуже хотілося мати відносини. Півроки тому з'явився чоловік, що проявляв симпатію, зустрічалися в компанії. Потім перейшли на спілкування і зустрічі тет-а-тет. І почалися дуже тривожні місяці мого життя. Цей чоловік посадив мене на емоційні гойдалки. То пише, то зникає, а потім знову пише. Оскільки я вже знаю таку токсичну поведінку, я б сама це не терпіла. Я давала йому шанс тільки через друзів, які запевняли, що добре його знають, і справа просто в його зайнятості. Згодом друзі нарешті теж зрозуміли, що така поведінка ненормальна. Спілкування зійшло на ні. Мені було дуже погано, тому що він прив'язав мене теплим спілкуванням на зустрічах і в переписках, і мій мозок не міг зрозуміти, як при цьому можна от так зникати. Було багато відмазок від нього. Я шкодую, що рано прив'язалася. Відносини завершилися, і не розпочавшись. Але 3-4 місяці гойдалок зробили мене живим трупом. Я перестала нормально працювати і жити. Це була адреналінова залежність. Спілкування давало ейфорію, а мовчанка - ломку.
2 тижні тому я нарешті усвідомила, що це токсичне спілкування. Допомогла інформація від психологів. Зрозуміла, що це аб'юз, і все, тяги до нього вже немає. Я стала повертатися до життя і забувати його. І тут, днів через 10 мого відновлення стався сумний стан без причини. А через кілька днів я зрозуміла, що знову стала тривожною через звуки від сусідів! Хоча звуки були завжди. Мене просто нудить від тривоги. Хочеться у відповідь теж шуміти. Хоча і стрибки мого кота теж стали тривожити. Почуваюся жахливо, апетит та сон порушилися, плачу без причини, як божевільна... Що це? Підозрюю, що це наслідки тих відносин. Я стала знову погано сприймати свою самотність, хоча до цього знайомства все було ок. Виходить, я рано раділа, думаючи, що забуваю його? Але ж в мене немає тяги до нього, просто сумно. В якому направленні мені рухатися? Як знову стати стабільною, і перестати нервуватися через звуки? Підкажіть, будь ласка.