Моя мати аб\\\'юзер

Нещодавно я зрозуміла , що моя мати аб\'юзер і завжди такою була , усе моє дитинство і зараз. В дитинстві болючі теми і образи були витіснені моєю дитячою психікою. Але коли я вийшла заміж за копію своєї матері , всі спогади і біль повернулися. З чоловіком я розлучилася , жила деякий час у мами зі своєю 3 річною дитиною . Але вона вводила ще більше своєї отрути щодня ( не так сижу, не так все роблю, критика, знецінення, неповага, маніпуляції, викачування енергії через лайки , мати влаштовувала істерики, контролювала кожен рух, лаїлася і лаїлася , ні разу не була спроможна обговорити все спокійно, я ій казала - заради дитини не роби так , вона просто ігнорувала і відмовчувалась . Її повндінка для мене означала - стій, але іди, живи але помри , страждай але без проявів ємоцій, підірвання віри в себе , в моменти коли мені погано ( хворію чи проблеми ) отрута подається відрами, вона мене побила, коли я вірішила підти на квартиру , казала виходь через балкон, казала вбий мене - потім підеш) тож я з\'їхала на квартиру з дитиною , де нам набагато краще. Спроби примирення через деякий час більш - меньш призвели до більш сприятливої обстановки між нами, я мала надію, що вона зміниться, але як тільки вона вдерлася у довіру почала робити ті самі речі . Через війну моя дитина не ходить до садку на постійній основі, я попрохала мати на вихідних гледіти дитину , щоб я працювала. Що з цього вийшло- дитина розповіла , що баба вчить його , що маму любити не треба . Дитина поверталася від неї з витріпаними нервами. Це була моя остання крапля води. Я їй довіряю найцінніше, що в мене є , а вона чинить з ним так само як зі мною . В мені забагато болю , в мене є сили справитись з усім ( просто прийняла факт того, що мене ніколи не любила мати ) , мінімізувала спілкування з матір\'ю , мінімум інформації для неї про нас . Але як захистити себе від можливих її ударів у майбутньому? ( адже кожен раз це для мене як міні смерть ) , балакати про це з нею не є варіантом ,треба полагодити себе якимось чином і буди залізобетонною , бо так зі мною не можна . Зараз я у процесі прийняття того , що вона така , яка є , а не така , яку б мені хотілося . Все більше виникає бажання тікати від неї чим далі тим ліпше