Сімейні стосунки

Доброго дня, з чоловіком разом 5 років, маємо маленького сина (9 місяців), чоловік весь час на роботі, знаю що він втомлюється, жалію його, кажу який він хороший, але коли я кажу що втомилась, одразу до мене летять питання *від чого ти втомилась, втомилась це якщо б таскала цілий день щось важке, а те що ти сидиш вдома з дитиною, це не робота... *і т.д. і не важливо що завжди в дома є щось їсти, прибрано. А ще має дуже важкий характер наприклад коли він не так почув що я сказала, то це означає що я не внятно говорю і взагалі мені треба до логопеда, а якщо я не так розчула його або не так зрозуміла, то це мені треба вуха мити, або я дурна. Ще він знецінює мене, йому послати мене на три букви, або якось образити, обзівати - це як сусіду *добрий день сказати*, бо якщо він то зробив, то значить я вина бо вивела або спровокувала його. Інколи буває коли він нормальний і сам каже що це в нього важкий характер, і він нічого не може з цим зробити, але знову повторюється що якщо б я невиводила його з себе то такого не було. Таких прикладів є ще дуже багато, він може накричати,обізвати, але не дай Бог підвищити до нього голос хоча б на пів тону, то все, кінець світу, до нього не можна так ставитись бо він *царь*