Question by:
Анна
Age:
21
Не можу забути старі образи
Зустрічаємось з хлопцем півтора року, все добре, ми щасливі, вже живемо разом. Розуміємо один одного, стараємось обговорювати неприємні моменти,але... Є деякі речі, про які я досі не говорила йому, на що ображаюсь і часто згадую. І я розумію, що це неправильно, адже це часто стає причиною мого поганого настрою, він відповідно не розуміє причини.
На моє день народження ми доїхали до Львова святкувати, коли повертались побачили, що нашу машину забрали на штраф майданчик. Виписали штраф 3000 грн. Я на той момент не працювала та жила з батьками. Він оплатив все, а по дорозі додому я запропонувала віддати йому половину, бо це машина мого тата, хоча за рулем був хлопець. Він відмовився, потім запропонував якщо я так хочу дати 300 грн, а я поклала йому в кишеню 1500. Він сказав що тоді на них мені щось купить. Вдома вже мені стало дуже неприємно що він все ж взяв ті гроші, враховуючи що я безробітня і це було моє свято. А пізніше ще він купив на ті гроші одяг своїй дитині, ми були тоді разом в магазині. Це було настільки низько з його сторони на мою думку... Не можу це забути і пробачити.
Ще одна ситуація це подарунок на рік наших стосунків. Він раніше дарував мені досить хороші подарунки та квіти. Цього разу я отримала браслет з гравіюванням срібний, але позолочений. Я ж подарувала срібну цепочку та картину. Справа не в тому, що це не золото, а в тому, навіщо дарувати позолочене. Якби браслет був звичайне срібло, я б навіть і думки негативної не допустила. Але навіщо позолота? Щоб обдурити, що ця річ вартує більше ніж насправді? Більше того, якість цього браслета жахлива, порвався через 3 місяці.
Ми жили разом 3 місяці в квартирі моїх батьків, які за кордоном, жодного разу він навіть не згадав за комуналку, що теж дивно. Іноді мені здається що він хоче максимально зекономити на мені, щоб більше дати дитині від першого шлюбу. Їй він купляє все найкраще і найдорожче.
Я довго обдумувала все це, що робити, чи говорити йому про це, чи ні, чи правильні в мене думки, чи може я погана людина... Я не можу сказати що він не любить мене чи не старається, але такі моменти засідають дуже негативним осадом, який справді може поставити край стосункам, адже я не відчуваю того, що біля мене чоловік і я можу на нього покластись, що він щедрий до мене і тд.
Що робити? Розмовляти з ним про це чи не варто? Як підійти до такої специфічної розмови щоб не виставити себе меркантильною?
На моє день народження ми доїхали до Львова святкувати, коли повертались побачили, що нашу машину забрали на штраф майданчик. Виписали штраф 3000 грн. Я на той момент не працювала та жила з батьками. Він оплатив все, а по дорозі додому я запропонувала віддати йому половину, бо це машина мого тата, хоча за рулем був хлопець. Він відмовився, потім запропонував якщо я так хочу дати 300 грн, а я поклала йому в кишеню 1500. Він сказав що тоді на них мені щось купить. Вдома вже мені стало дуже неприємно що він все ж взяв ті гроші, враховуючи що я безробітня і це було моє свято. А пізніше ще він купив на ті гроші одяг своїй дитині, ми були тоді разом в магазині. Це було настільки низько з його сторони на мою думку... Не можу це забути і пробачити.
Ще одна ситуація це подарунок на рік наших стосунків. Він раніше дарував мені досить хороші подарунки та квіти. Цього разу я отримала браслет з гравіюванням срібний, але позолочений. Я ж подарувала срібну цепочку та картину. Справа не в тому, що це не золото, а в тому, навіщо дарувати позолочене. Якби браслет був звичайне срібло, я б навіть і думки негативної не допустила. Але навіщо позолота? Щоб обдурити, що ця річ вартує більше ніж насправді? Більше того, якість цього браслета жахлива, порвався через 3 місяці.
Ми жили разом 3 місяці в квартирі моїх батьків, які за кордоном, жодного разу він навіть не згадав за комуналку, що теж дивно. Іноді мені здається що він хоче максимально зекономити на мені, щоб більше дати дитині від першого шлюбу. Їй він купляє все найкраще і найдорожче.
Я довго обдумувала все це, що робити, чи говорити йому про це, чи ні, чи правильні в мене думки, чи може я погана людина... Я не можу сказати що він не любить мене чи не старається, але такі моменти засідають дуже негативним осадом, який справді може поставити край стосункам, адже я не відчуваю того, що біля мене чоловік і я можу на нього покластись, що він щедрий до мене і тд.
Що робити? Розмовляти з ним про це чи не варто? Як підійти до такої специфічної розмови щоб не виставити себе меркантильною?
What are these ratings?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.
