Розстались з хлопцем і живемо разом. Емоційно дуже важко

Добрий вечір. Ситуація слідующа: розстались з хлопцем тиждень назад, але живемо разом. Він старається підтримати мене, бо бачить як мені важко через це, зове в компанію спільних друзів тусити. Мені всі кажуть що я опустила ситуацію і дружила з ним, якщо мені подобається він як людина, хоча б на час що ми живемо разом, але я не можу. Кожен вечір мені боляче бачити його, через день він ночує дома, гуляє з друзями, і в ці вчеори я відчуваю себе добре граю в комп'ютерні ігри (і то це не мій, а його), відволікаюсь якось. А сьогодні був перший спільний вихідний, вечором мають прийти куча друзів спільних тусити з ночовкою, але я різко перезотіла з ним час проводити в компанії. Я зняла готель біля роботи, їду зараз туди переночувати.
Питання в тому, як жити з ним і не зійти з розуму, щоб біль не з'їдала внутрі?
Я збираюсь після зарплати з'їхати, через пару тижнів, або місяць, бо я сама в чужому городі, мені ніхто не допомагає, тому в дуже складному фінансовому стані знаходжусь. У мене ні друзів тут, ні грошей, ні дому немає (до батьків уїжати не роздивляюсь варіант). Він дуже дружилюбна і добра людина, тому він питається дружити з мною щоб якось нормально дожити цей час разом, і не ускладнювати все, а я не можу, у мене куча агресії до нього, я не хочу щоб він бачив мої сльози, але більше немає де плакати. Регулярно стаються зриви, і я хочу з ним поговорити, вернути все, але розумію що це неможливо, бо він насолоджується зараз свободою і він окончательно вирішив розстатись. Але через емоції які накривають - мені не хочеться це приймати. Зараз почала працювати з психологом над своєю співзалежністю, це довгий процес, але що робити зараз коли так накриває, і коли його присутність викликає біль, спогади і надію. + Ми працюємо разом до 1 грудня, я в цей період його ще й на роботі бачу.
Мені дуже боляче, я на грані зриву завжди, і близьких друзів немаю які завжди будуть на зв'язку зі мною. Як мені допомогти собі на той час, поки ми живемиоо разом?