Live:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 1 day тому: «Ваша ситуація, на жаль, не рідкість. Вагітність – стрес для організму, а така непроста життєва ситуація – подвійний стрес для Вас. Сльози, апатія, неможливість ясно мислити, сильн»
Інна Олегівна Горошко
Інна Олегівна Горошко 1 day тому: «Вітаю! "Я така не щаслива, хоча я вагітна і про це так давно мріяла." - в цій фразі я чую звинувачення себе в тому , що Ви маєте бути щасливі, але Ви маєте право горювати, сумуват»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 1 day тому: «Вітаю! настрій. Для мене це якісь качелі. Я не знаю, якою буде ця людина сьогодні і що мене очікує. В цих стосунках дуже багато нюансів, але не зважаючи на це я завагітніла . Моєм»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Аделіна Age: 30

Як усвідомити власні бажання та стати щасливою (хоч мінімально)

Вітаю!

Як-то кажуть краще пізно, аніж ніколи. Напевно, це прозвучить сумно, але я роками жила з відчуттям внутрішнього дискомфорту, бо не прислухалася до себе. Мені не подобалося, що відбувається в моєму житті. Та я вважала (не знаю чи це сама так думала, чи це був вплив оточення), що іноді треба перетерпіти, докласти зусиль, щоб отримати бажане. Коротше, можливо в мені живе честолюбство, але десь у випускному класі я почала мріяти про успішну кар'єру. Відразу скажу, що коли я стала на кар'єрний шлях, то досить швидко почала в ньому розчаровуватися, але не покидала цих зусиль. Так от, за 10 років, що я побачила. Чи досягла я певних вершин? Ну, якщо врахувати, що починала я своє сходження з касира в маркеті, а зараз працюю на адекватній, але незначній посаді у великій компанії, то чогось таки досягла, але не того, що хотіла. Та є одне "але" - я настільки втомилася, що вже не хочу докладати зусиль, проявляти ініціативу. Навіть зараз, не дивлячись на хороше місце роботи, мені вже не хочеться чогось досягати. Мене це стало бентежить останнім часом. І я спробувала згадати про що я дійсно колись мріяла. І мені завжди хотілося мати родину (яку я так і не створила, бо постійно циклилася на роботі). І для мене головним було не сам факт заміжжя. Мені хотілося мати гармонійну родину, де були б любов, підтримка, щирість, розуміння. Та я так довго думала, то встигнеться, то воно мені не так треба, що вже і забула, що таке стосунки. Але з іншого боку думаю: а раптом я розчаруюся так само як і у своїх кар'єрних прагненнях? Чи дійсно те про, що ти мріяв перед сном було істинно твоїм бажанням?
Можливо, сумбурно написала, тому готова додатково описати за потреби)
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?