Розчарування в людях

Добрий день! З кожним днем все важче довіряти людям та відкрито спілкуватись. В багатьох почала бачити хитрість, брехливість, немає щирості. В молодшому віці на ці якості людей просто закривала очі і мала велике коло спілкування. Наразі, коли знайомлюсь з новою людиною, одразу наче сканую, вдивляюсь, аналізую її поведінку і роблю висновки (звичайно попередні і не завжди обгрунтовані). Довіряю тільки своїм перевіреним роками близьким та знайомим, а таких людей дуже мало. Мені не вистачає тої легкості і довіри, яка була в молоді роки. Мабуть ця підозрілість написана на моєму обличчі і люди теж припинили тягнутись до мене. Розумію, що таке сприйняття оточення виникло не на пустому місці. Завжди шукала глибоких, чесних, простих людей, щоб без заздрощів, пересудів за спиною, щоб цікавились моїм життям та моїми почуттями. Сама завжди давала це близьким людям та кого вважала подругами, підпримувала, раділа за успіхи, розділяла дозвілля, але через деякий час отримувала або ігнор, байдужість, неповагу, або просто вони зникали з мого життя без всяких причин. Ще іноді були ситуації, що на вецірці у подруги для неї інші гості були важливіші і їм приділялось більше уваги. Після таких ситуацій з\'явилося небажання ходити на різні заходи. Як перестати вороже сприймати оточення та розширити коло спілкування, знайти близьких по духу та принципах людей?