Мені 21 і мене вдарив батько

Я живу у США разом зі своєю родиною, сюди їхати я не хотіла, оскільки в Україні в мене залишився хлопець, але батьки через страх, що ми розійдемось і я залишусь одна вискандалили і забрали мене сюди. Та це була не єдина причина мого переїзду. Вже майже 3 місяці я шукаю тут роботу, навіть вже ходила на стажування у досить солідну компанію, але я відчувала там себе максимально глупою і гіршою за інших, і хоча в мене є навички, знання мови, добре володію комп'ютером, мені досить тяжко давалось стажування і в результаті мене вигнали. Звичайно, родичі мене звинуватили, оскільки я на стажуванні відпросилась на день, хоча зробила я це порадившись з ними, адже якби прийняла таке рішення або будь-яке інше сама, мене б просто затоптали і звинуватили у всіх гріхах. Якщо я будь-що роблю по своєму, не врахувавши думку членів сім'ї назріває бурний скандал зі всіма приниженнями які можуть бути.
Один із таких випадків стався на днях. Коли батьки пішли до магазину я залишилась ззовні, щоб поговорити з хлопцем. Потім я вирішила трохи пройтись по району, буквально кілька метрів від машини, де були звичайні житлові будиночки. Коли поверталась мене видзвонила мама з криками де я. Я повернулась, біля машини вже стояв тато і почав кричати на мене з матюками мовляв чого я пішла кудись сама, в цьому місті не рідкісні випадки викрадень дівчат до борделю. Я відповіла що не думала про це, бо виглядає безпечно і все зрозуміла. Але він й надалі кричав, після чого я сказала, що не треба до мене говорити такими словами і можна спокійно сказати. Це мій батько сприйняв як ''пащекування'' і відповідно почав приниженнями і тими ж матами закривати мені рот і вказувати що я не маю права так з ним говорити, тільки промовчати і слухати, бо з батьком говорю. Я на це теж не змовчала, мені стало дуже образливо, адже я такого ставлення не заслужила і неповаги до нього не виразила, лиш захистила себе. Я доросла дівчина, чому я маю миритись і приймати за нормальне приниження? Яка різниця чи від батьків чи від когось іншого?