Відмовила чоловіку. Не знаю, чи вчинила правильно

Добрий вечір. Колись вже зверталась на цей сайт і мені дуже допомогли. Я отримала відповіді на свої запитання. Я дуже заплуталась, а тому вирішила знову звернутись на цей форум. Не знаю, що робити, тому прошу поради тут.
Два тижні тому по роботі випадково познайомилася з чоловіком. Мені здалось, що я йому небайдужа. Але я гнала від себе ці думки, думала мені здається. В мене давно не було стосунків (ті, що були - були такими досить підлітковими, тому я не дуже досвідчена в амурних справах), тому його трохи підвищений інтерес до себе я списала на те, що він просто з моїми колегами вже бувтзнайомий, а зі мною - ні. По роботі ми спілкувалися два дні. Через два тижні так склалося, що ми знову на одному заході зустрілися. Захід офіційний, в кожного була своя ділянка роботи, але перед початком він все одно до мене знову підійшов, ми перекинулися парою слів. По його розмові і його діях я ще більше впевнилася в своїх підозрах. Коли він подзвонив через декілька днів, я вже приблизно розуміла про що буде розмова. Я забоялася відповідати і не підняла слухавку. В той день він більше не дзвонив. Наступного ранку він передзвонив, але так склалося, що я не чула його дзвінка. Тоді він написав. Під приводом роботи розпитував чи у мене хтось є. Я не знала що йому відповісти. Я напевне збоку виглядаю дурепою, але я 2 години йому не відписувала. Весь цей час думала. Він бачив, що я прочитала, але не відписую. Зрештою відписала йому сухо і суто по роботі, проігнорувавши запитання чи в мене хтось є. Він просто коротко подякував за інформацію. Стосовно того, чому я йому відмовила, то в основному через те, що він такий чистий екстраверт, а я - інтроверт. Я забоялася, що у нього у будуванні стосунків напевне досить великий досвід, натомість у мене - ні. Ми - дуже різні по характеру і я подумала, що у нас все одно нічого не складеться. Але може варто було спробувати, а я зробила поспішні висновки? Просто ми працюємо в одній сфері і якщо ми розійдемося, то буде незручно потім пересікатися по роботі. Це мною і керувало. Тепер я відмовила і мені чомусь паршиво. Я розумію, що за мене ніхто не відповість мені, але можливо ви наштовхнете мене на правильну думку, як зрозуміти чи чоловік мені подобається чи це просто ігри мого розуму, і просто він дав мені увагу, якої мені бракує? Я відмовила і відчуваю якусь порожнечу, мені ж мало би бути легше після цього, а не важче...