Live:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 23 hours тому: «Ваша ситуація, на жаль, не рідкість. Вагітність – стрес для організму, а така непроста життєва ситуація – подвійний стрес для Вас. Сльози, апатія, неможливість ясно мислити, сильн»
Інна Олегівна Горошко
Інна Олегівна Горошко 1 day тому: «Вітаю! "Я така не щаслива, хоча я вагітна і про це так давно мріяла." - в цій фразі я чую звинувачення себе в тому , що Ви маєте бути щасливі, але Ви маєте право горювати, сумуват»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 1 day тому: «Вітаю! настрій. Для мене це якісь качелі. Я не знаю, якою буде ця людина сьогодні і що мене очікує. В цих стосунках дуже багато нюансів, але не зважаючи на це я завагітніла . Моєм»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nik18e Age: 15

Необоснованная боязнь быть отвергнутой людьми

Меня сейчас тревожит одна проблема, которая заключается в том, что я не могу раскрепоститься и стать уверенной в себе на все 100. Когда я остаюсь наедине со своими мыслями, я провожу анализ своей личности и меня всё устраивает, я считаю себя достаточно красивой, в меру общительной (не молчаливой и не трещоткой), хорошее чувство юмора и в целом со мной много о чём можно поговорить. Но дело в том что не с кем. Никто не заинтересован в моей персоне, так как только я прихожу в школу, так скажем в общество, то я становлюсь замкнутой и недоступной. Я хочу измениться и побороть в себе эту неуверенность, но не знаю с чего начать. Есть несколько причин, которые мешают мне это исправить. Во первых, меня окружают девушки попривлекательнее меня, но я это замечаю как только окажусь рядом с ними, а дома для себя я королевна. Во вторых, я хожу по школе одна (мои единственные подруги уже выпустились), и с начала учебного года я так ни с кем и не подружилась. Меня окружает множество разных людей, и моя необщительность не аргументируется тем, что мне ни с кем неинтересно, как раз таки наоборот, интересно может быть со всеми, но меня беспокоит, то что я не могу расслаблено вести диалог. Люди не отвергают меня когда я с ними общаюсь, но при этом дальнейшей инициативы от них нет, люди как бы и не против моей компании, но я боюсь показаться навязчивой, если допустим приглашу какого-то человека погулять, поговорить и т.д. потому что считаю, что у этого человека скорее всего есть близкий круг общения и новым людям он не будет доверять так как своим друзьям. И вроде бы, разгадка находится совсем близко, я вроде как и могу спокойно побороть свой страх, но мне кажется будто меня не примут, из-за того что я ни с кем не общаюсь со школы. Вот тут и раскрывается моя проблема - я боюсь быть отвергнутой, что является странным, ведь до этого у меня не было негативного опыта в этом.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?