Наболіле

Добрий день, отколи віддала доньку заміж, її начебто підмінили, а можливо вона такою і була, але я це не замічала. Я її ростила сама, з чоловіком розлучилася, ще коли вона була маленькою, заміж вдруге не вийшла, не ставила собі це за мету, жила для доньки, бо вона у мене одненька. Завжди мала її за подругу, секретів від неї у мене не було, хоча зараз певно і розумію, що я поводилась не правильно, модель своєї поведінки з своєю мамою я переносила на наші відносини з донькою. Коли їй я це озвучувала, вона мені і відповідала, що так як у тебе було з твоєю мамою у нас не буде, бо ми інші. Іноді мені в очі казала що я дуже любопитна, вже давно і нічого не питаю, але в душі дуже боляче, бо у нашій родині я до мами своєї ставлюсь по іншому, і хотіла б що б і до мене так само ставилась моя донька. Зараз вона має сім"ю, має дитинку вже свою, але... Вона до мене рідко приїздить, хоча живемо не далеко, а в село, де проживають батьки чоловіка їздять частіше, і бувають по часу там довше. Внучка з тією бабушкою більше бачиться, тому я бачу що вона до мене і йде не охоче, тобто якщо я сама - то грається і все добре, а якщо є вибір між двома бабушками і ми разом знаходимося то йде до тієї бабушки, хоча відношусь до всіх дуже добре, помагаю чим можу. І у мене складається враження,