Як припинити шкодувати, що захистив дисертацію?

Добрий день. Я постійно шкодую про те, що захистив дисертацію, що витратив на неї 4 роки свого життя. Я людина з синдромом відмінника, завжди з захопленням навчався в школі, потім і в університеті та аспірантурі, мені подобалась моя спеціальність, навчався з великим фанатизмом, з фанатизмом писав та захищав дисертацію. Проте після захисту у мене зник інтерес до моєї спеціальності (бухгалтерський облік), не розумію чому. В аспірантуру вступав, бо хотів викладати, але після навчання в аспірантурі я зрозумів, що освіта - це дуже жорстока професійна сфера, де тебе за людину не вважають, а викладати беруть тільки своїх та наших, тобто по блату. Тому мені місця там не знайшлося, викладати мене нікуди не беруть. Після вступу в аспірантуру я влаштувався на підробіток в колекторську компанію, ця робота мені дуже сподобалась і зараз надзвичайно подобається, досі тут працюю. Саме після влаштування на цю роботу у мене почав потроху зникати інтерес до своєї спеціальності, а тепер його взагалі немає, я тепер не розумію як у мене взагалі знайшлося натхнення працювати 4 роки над дисертацією, яка по факту нікому не потрібна. Викладати не беруть, працедавцям вона взагалі не цікава, їм тільки досвід подавай або ще незрозуміло що. Для чого я її тоді захищав і витратив скільки часу та сил на написання, не розумію. Мене цілком влаштовує моя поточна робота, але всередині сидить якийсь черв'ячок, який ніби постійно нагадує про мій диплом доктора філософії і що ніби з ним треба щось робити. Але я хочу забути, що я взагалі її писав, бо мені іноді здається, що після її захисту я не порозумнішав, а подурнішав. Скажіть, будь-ласка, як перестати жалкувати про те, що я захистив дисертацію? Коротко додам ще інформації: неодружений, дівчини у мене немає, друзів також. Є один друг з яким спілкування по телефону. З 20 до 23 років страждав на ОКР, потім вступу до аспірантури він зник само собою. Але у 28 років, після захисту дисертації ОКР почав повертатися. Вже майже рік за призначенням психіатра вживаю селективні інгибітори зворотного захоплення серотоніну, зараз стан більш-менш стабільний.Підкажіть, будь-ласка, як забути про дисертацію і не перейматись через неї?