Доброго дня, Денисе!
цитата:
ЯК ПРИПИНИТИ ШКОДУВАТИ, ЩО ЗАХИСТИВ ДИСЕРТАЦІЮ?
Для цього потрібно ПРИЙНЯТИ реальність, адже у вас
цитата:
синдромом відмінника, завжди з захопленням навчався в школі, потім і в університеті та аспірантурі, мені подобалась моя спеціальність, навчався з великим фанатизмом, з фанатизмом писав та захищав дисертацію.
Тобто на той час і той момент по-іншому ПРОСТО не могло бути(!)
цитата:
В аспірантуру вступав, бо хотів викладати, але після навчання в аспірантурі я зрозумів, що освіта - це дуже жорстока професійна сфера, де тебе за людину не вважають, а викладати беруть тільки своїх та наших, тобто по блату.
Маю думку, що описане вами відбувається не завжди і не всюди. Проте ви сприйняли ситуацію саме в такому ключі. І це, напевно, проблема(!) Тим більше, є наочні підстави
цитата:
З 20 до 23 років страждав на ОКР, потім вступу до аспірантури він зник само собою. Але у 28 років, після захисту дисертації ОКР почав повертатися. Вже майже рік за призначенням психіатра вживаю селективні інгибітори зворотного захоплення серотоніну
Проте не було б щастя, так нещастя допомогло -
цитата:
Після вступу в аспірантуру я влаштувався на підробіток в колекторську компанію, ця робота мені дуже сподобалась і зараз надзвичайно подобається, досі тут працюю.
цитата:
Для чого я її тоді захищав і витратив скільки часу та сил на написання, не розумію.
Ну як для чого? По факту, аби знайти іншу сферу діяльності, яка вас цілком задовольняє. А що може бути краще цього?!
цитата:
Підкажіть, будь-ласка, як забути про дисертацію і не перейматись через неї?
Потрібно працювати з психологом, щоби розібратись у ваших мотивах і намаганнях забути. Саме в них криється ваше ставлення до себе, ніби ви зробили помилку всесвітнього масштабу, скоїли лихо і катастрофічно нашкодили собі(!)
До речі, я пам'ятаю, як кілька разів у минулому ви вже відкривали тему на цьому сайті. Однак, судячи з усього, не просунулись у вирішенні проблеми ані на крок. Чому? А тому що знову-і-знову проблему озвучуєте, а до вирішення її так не долучились - не почали співпрацювати з психологом в індивідуальному форматі(!)
Наразі відомо, що обговорення проблеми не дорівнює її вирішенню. Потрібно йти вглиб вашої свідомості, шукати корені проблеми з ОКР, вирівнювати емоційний стан. аби жити вільно. обходячись без медпрепаратів. Налаштовувати взаємини зі світом і, врешті-решт реалізуватись як цілісна особистість(!)