Відносини з чоловіком

Доброго дня!
Ми одружені майже 4 роки.
Він зараз військовий.
Я нещодавно звільнилася з роботи.
Коли я працювала фінансово було легше.
Він не був проти щоб я звільнилася, але фінансово став ущимляти.
Від розмов ухиляється. Мол, давай не будемо про це говорити.
Я спитала з ким мені про це розмовляти , як не з тобою?
Ми сім\'я, ми маємо все з\'ясовувати разом.
Після таких розмов він замикається.
Як дитина ображається.
Мол, вам всім тільки гроші треба.
Я кажу, спробуй прожити без них.
Звичайно ж жінка виходить заміж щоб мати сильне плече.
Ти чоловік, ти маєш пишатися собою, що твоя дружина відчуватиме себе захищеною.
Якщо самій треба про все дбати, навіщо чоловік тоді?
До нього я не була в шлюбі, сама ростила старшу донечку і до 8 років меншу теж сама.
Коли він запропонував переїхати до нього, в інше місто, я погодилася, сподіваючись, що ось воно моє щастя в захист і допомога, нарешті.
Після переїзду майже одразу влаштувалася на роботу.
Грошей у нього не просила, продукти купували то він то я . До одягу він не втручався.
Я сама з ЗП купувала що нам потрібно.
А зараз ми цілком залежимо від нього, я відчуваю жадібність.
Його дратує, що нам потрібно одяг і взуття на кожний сезон.
Гроші видає не стабільно і не фіксовану суму, я не можу спланувати бюджет.
Хочу з ним поговорити, але не знаю як побудувати розмову, щоб одразу не почати з укорів.
Доречі інтимне життя теж різько змінилося з його сторони.