Live:
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 1 hour тому: «Ваш стан зрозумілий, важко переносити тишу. Легше було б, якби чоловік із Вами посварився, зник із докорами. Визнайте факт: він не приїхав, хоч і обіцяв. Чоловік зробив вибір. Нав»
Марта Калина
Марта Калина 15 hours тому: «Добрий день! Ваш стан «при самом контакте телесном, если я не буду настроена на выполнение желаний человека, мне и не будет особо хотеться» - це стан, коли бажання зав'язане не на »
Яна Кузик
Яна Кузик 20 hours тому: «Доброго дня Власне, щоб знайти відповідь бодай на одне із Ваших питань треба додати трохи більше персонального контексту. Вашого досвіду в спілкуванні з жінками, в стосунках, ві»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Nickname_b52bd Age: 21

Я так довго чекала на інше, щасливе життя, що втратила власне, як знайти себе?

Я не знаю, з чого почати, але зараз відчуваю, що дуже потребую поради й допомоги.

Півтора року я чекала на людину з іншого міста. Увесь цей час я жила надією на нашу зустріч, постійно вірила, що ось-ось усе нарешті станеться. Але щоразу виникали обставини, через які людина не могла приїхати, і зустріч знову відкладалася. Попри це, я продовжувала чекати, трималася за надію і, здається, поступово зробила цю людину центром свого життя.

Зараз я розумію, що за цей час дуже сильно втратила себе. Моє життя почало погіршуватися в багатьох сферах, я ніби перестала рухатися вперед, зосередившись на очікуванні чогось, що мало нарешті зробити мене щасливою. Я так сильно жила думками про цю людину, про нашу можливу зустріч і про майбутнє, яке собі уявляла, що майже не помічала власного життя.

І сьогодні я нарешті вирішила, що більше не чекатиму. Я втомилася жити в постійному очікуванні, відкладати себе, своє життя і власне щастя на невизначене майбутнє. Розумом я розумію, що, можливо, це правильне рішення, але емоційно мені дуже важко.

Найбільше мене лякає те, що буде далі. Я півтора року жила цією людиною, цією надією, і тепер, коли я сама вирішила це припинити, відчуваю, ніби все різко обірвалося. Я не розумію, за що хапатися, з чого починати, як знову будувати своє життя і куди спрямовувати свої думки. Ніби я так довго дивилася в одному напрямку, що тепер не знаю, куди дивитися далі.

Я хочу повернутися до себе, але навіть не знаю, з чого почати. Як перестати постійно думати про людину, яку я так довго чекала? Як прийняти те, що півтора року мого життя були пов’язані з очікуванням, і не застрягнути в думках про втрачений час? Як знову знайти власні цілі, бажання, мотивацію і відчуття, що моє життя належить мені?

Мені дуже хочеться зрозуміти, як пережити цей момент, коли ти відпускаєш те, заради чого так довго жила, і вчишся жити вже не очікуванням, а власним життям. Як мені почати цей шлях до себе, коли я поки що навіть не розумію, ким є без цієї надії?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
Log in or register to answer.