Live:
Яна Дмитрівна Кузик
Яна Дмитрівна Кузик 54 minutes тому: «Доброго дня. Ви пишете про відсутність довіри до хлопців/чоловіків...чи завдає це Вам дискомфорту по життю?? Чи є в цьому для Вас особисто наразі, якась проблема?? Те ж саме »
Яна Дмитрівна Кузик
Яна Дмитрівна Кузик 58 minutes тому: «Доброго дня. Співчуваю, що Ваші такі цінні стосунки так завершились, одностороннє і так ніби без змоги прояснити, що цьому розлученню сприяло. Дуже не просто буває залишатись прос»
Яна Дмитрівна Кузик
Яна Дмитрівна Кузик 1 hour тому: «Доброго дня. Це дуже важко стикатись з такими реакціями та прямим негативом на себе, тим паче вже якийсь час. І особливо шкода, що Ви відчуваєте нав*язування Вам провини та несправ»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: катя Age: 18

быть с ним ну или хотябы для начала дружить.

я очень любила и люблю диму...первый раз мы начали встречаться 30 сентября 2010 года.Это была не совсем любовь.Потом через неделю расстались,а потом я решила что он мне нужен,поговорила с ним в чате по душам,разговор был столь трогательный и душевный что я не смогла не заплакать.после этого мы встречались до января.Каждый день гуляли днем и в ночи под свет фонарей.идти рядом с ним было чудесно,как в сказке.он стал мне такой родной.я пол ночи не спала думая о нем каждый день.когда мы гуляли я не красилась,не укладывала волосы,не наряжалась он просто любил меня.дима примерял мне свою фамилию.он звонил мне.когда я тихо сзди пока он сидел на лавочке подходила и обнимала его я чувствовала что ничего больше мне и не надо.я могла поговорить с ним по душам когда угодно...все длилось и не кончалось...друзья отговаривали его провожать меня и просили чтобы он пошел с ними,но он шел со мной вопреки им.он всегда находил тему для разговора интересную и общую что касалась и его и меня.он извинялся за свои поступки даже если я не обвиняла его в них,объяснял из за чего он так поступил.мне нравилось его отношение ко мне.он настоящий,у него чистые правдивые глаза,просто быть рядом с ним и больше ничего не надо.какой он увереный и я доверяла ему сделать правильное решение...вообщем я очень люблю его.в январе мы расстались по его прихоти.теперь уже 4 месяца нашему разрыву.я плакала,говорила что люблю...но потом забила и стала сильной но только на людях,а дома до сих пор я его люблю.друзья говорят что шансов нет, но выход же есть всегда!нет смысла говорить что это не реально я все ровно не смирюсь.он же тоже человек и такой понимающий.,мы даже не друзья,но на смс мою он обязательно ответит.не нужно мне это-а ты уверена что он тебе нужен,может подумаешь?я у4 месяца думаю что нужен до слез!мне больно!что мне делать?то что быть позитивной это я знаю,я хочу подробностей я так дальше жить не могу!
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?