Детские страхи. Чего бояться мой ребенок (1,4 года)?

Моєму синочкові 1,4 роки. Десь з року почав боятися темряви. Боїться заходити в кімнату, якщо там не має світла. Та ще й в затемнених місцях йому постійно щось ввижається і він стрімголов, з плачами біжить до мене, а потім оглядується і показує на те місце, де начеб-то щось сидить. Я весь час йому повторюю, що він дуже сильний, бо якщо він може подужати і пукусати маму (ми іноді влаштовуємо бої, переможцем в яких стає мій Макс))) ), то ніхто йому не страшний. Після чого ми йдемо оглядати місце схованки нашого чудовиська і звичайно ж його не знаходимо.
Я розумію звідки беруться страхи в діток скажімо 3-х років і старше, вони можуть боятися сірого вовка із казки чи бабу-ягу, а от в 1-1,5 роки чого можна боятися, а головне як з цим боротися.
Конкретні приклади: вдома у ванну кімнату відкриті двері, показує під ванну, на шторку у ванній, на витяжки, що знаходяться у ванній і в кухні; на лампочки, що блимають на системнику компьютера (він знаходиться в затемненому місці). Коли їздили до бабусі в гості з іконостаса довелося познімати всі ікони, бо боявся того місця і його практично паралізувало, забивався біля мене і сидів дивився в той куток.
І часто помічаю, що грається сидячи спиною до "страшного місця", а потім наче згадує, що там страшно і відразу повертається лицем туду, ну й починає істерити.
Чоловік каже, що я надто цим переймаюся. Можливо воно й так, але якщо дитина по десять разів на день проявляє свої страхи, то можливо це варте уваги???
Буду рада, якщо хтось щось порадить.