У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Я хворий на голову відмінник. Як змінити себе?

У Психолога » Поради психолога онлайн (безкоштовно) » Я хворий на голову відмінник. Як змінити себе?
Мене звати Влад, мені 16 років, навчаюсь у 10 класі. Я з самого дитинства хворий на голову круглий відмінник і переможець різних олімпіад. Проте я не вважаю себе якимось ботаном, я, на відміну від ботанів, ще спортсмен, у мене спортивне підкачене тіло, люблю бігати та займатись на турніках. На мене батьки покладають великі надії, що я закінчу школу на відмінно, потім закінчу на відмінно універ, отримаю гарну професію, буду заробляти великі гроші і витягну сім'ю з бідності. Тому стараюсь не розчарувати батьків ні у чому. Мама одного разу сказала, що якщо мене почнуть у чомусь критикувати на батьківських зборах, то вона цього не переживе. Але нещодавно я усвідомив, що я не знаю ким я хочу бути. Коли вчу математику - хочу бути математиком, коли вчу фізику - фізиком, коли біологію - біологом, коли займаюсь на турніках - то спортсменом. Я багато думав і прийшов до висновку, що мені просто подобається заучувати якусь інформацію, отримати за це гарні оцінки, а потім похвалу від вчителів та батьків. Саме від цього отримую задоволення, а не від конкретно якоїсь діяльності. Правда від спорту отримую задоволення, вісити на турніках - це просто кайф для мене. Я щоранку перед школою бігаю 3 кілометри, потім після школи йдуть у місцевий парк на турніки, займаюсь там десь дві години, потім йду додому і вчу уроки до пізньої ночі, щоб принести батькам гарні оцінки. Але мої заняття спортом навряд чи можуть стати професією і потрібно обирати більш раціональну професію, щоб я міг прогодувати сім'ю і допомагати батькам на старості років. Незважаючи на те, що відмінник, спортсмен, у мене немає друзів, я не можу ні з ким затоваришувати, у моєму класі взагалі нормальних людей немає, моїх однокласників не цікавить ні навчання, ні спорт, ні якісь інші захоплення, їх цікавлять цигарки, випивка, сидіння у телефоні та розмови про секс. Батьки кажуть, щоб я не брав з них приклад, вони ненормальні, тупі, і коли ти вивчишся і будеш заробляти гарні гроші, вони остаточно перетворяться на наркоманів, і будуть по помийкам лазити.
Питання від: ; Вік: 16

18-04-2024 11:31:15Доповнення від автора
З дівчиною якоюсь навіть не ризикую знайомитись, мені якщо чесно багато дівчат подобається у школі, але лише зовнішньо, просто коли спостерігаю за їх поведінкою, то це просто якийсь жах: курять, п'ють, жодного речення без матюка не можуть сказати, ведуть себе як шалави, складається враження, що вони вже переспали з половиною всіх хлопців у нашому місті. У дворі будинку де я живу, взагалі немає моїх ровесників. Відповідно мені нема з ким поговорити, на перервах ходжу сам і ні з ким не спілкуюсь. Але я іноді заздрю своїм ровесникам, що вони можуть дозволити собі начхати на навчання, гуляти скільки захочуть, пити, курити, і батьки їм нічого за це не роблять. А я маю відповідати якомусь еталону чи стандарту, бо я відмінник, і у мене обмежене коло людських прав. Єдине спілкування, що у мене є - це з хлопцями, які також приходять на турніки займатись разом зі мною, іноді можу з ними перекинутись парою слів, поговорити на якісь відсторонені теми. Але набиватись до них в друзі не наважаюсь, вони хороші пацани, просто вони вже дорослі, їм вже по 23-25 років і я для них малолітка. І остання проблема, що мене турбує. В інтернеті є дуже багато статей на тему, що відмінники у цьому житті нічого не досягають, на відміну від двієчників, навіть якщо вони закінчують універи на відмінно, то не можуть знайти роботу за фахом, працюють на посадах, де взагалі не треба жодної освіти, або роками сидять на низьких посадах і не просуваються кар'єрними сходами. Я боюсь, що таке трапиться зі мною, і я не виправдаю очікувань батьків, не знайду роботу, не зароблю грошей, не зможу утримувати батьків в старості, жодна дівчина мене полюбить, якщо я буду якимось двірником чи буду мити туалети. Для кар'єри нібито потрібен емоційний інтелект, але у мене він здається відсутній повністю. Спілкуватися з людьми та знайомитися з ними я не вмію. Вмію лише зубрити підручники і качати біцепси та тріцепси. Більше ні на що не здатен. Ще як тільки я зайшов на цей сайт, то побачив посилання на тест Сонерсен, я пройшов його і отримав 40 балів з 50, що означає, що моя самооцінка нижче плінтусу. Питання наступні: як обрати професію та перестати хворим на голову відмінником? Як навчитись спілкуватись та знайти друзів? Як без проблем знайти роботу за фахом, після того, як я закінчу універ, і які навички в собі потрібно розвинути, щоб у мене було кар'єрне зростання, і щоб я не переймався через фінанси протягом життя? Дякую за допомогу


психолог онлайн
Доброго дня, Влад.
Перше, що варто усвідомити - ви НЕ є хворим. Це, наскільки розумію, якась зовнішня оцінка. А чи ті люди, які її зробили мають на це право? Хто вони, щоб вас оцінювати чи ставити діагнози?
Друге, на що хотів би звернути увагу, ви багато пишете про сподівання батьків. І зараз для батьків, і як станете дорослим, то для батьків. А що для себе? Бачив у тексті, що не визначилися, ким хочете стати. Але можна поставити питання по-іншому. Яке життя ви хочете прожити? Що має бути у вашому житті? Що би ви хотіли там бачити, крім професії та заробляння грошей?
Щодо спілкування з людьми, то для успіху в житті дійсно потрібно вміти будувати різні стосунки, і ділові, і дружні, і романтичні та сімейні. І такі вміння можна розвивати, цьому можна навчитися. Для цього можна піти на відповідні тренінги або попрацювати з психологом.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Влад, доброго дня!

Ваші батьки і ваше виховання схоже на нарцисичне, де важливі лише досягнення. Ви пишете, що є батьківські стандарти та очікування, які є домінантною вашого життя. Ви ж рано чи пізно не зможете так, ви захочете дівчину, яка точно не сподобається вашим рідним, захочете друзів, бо ви вже хочете. Дуже сильний контроль з боку батьків, який атакує ваше особисте неідеальне життя, на яке ви маєте право. Ви навіть оточуючих людей описуєте зверхньо, ніби ніхто не достойний такого прекрасного хлопця як ви, вибачте, але я прям сумніваюсь в цьому. Всі не такі, дурні, тупі, шалави(( Це слова нарциса. Але я радію, що у вас є відчуття страху та сорому, що ви боїтесь зустрітись зі своєї вразливістю, тут ви справжній і живий, але ви ж собі тільки успішним подобаєтесь. В цьому і є драма вашої ситуації. Ідеалізація та знецінення вас, то самий кращий, то ніхто і ніщо.

Єдине, що вам подобається без примусу батьків - спорт, і це прекрасно, бо там є контакт з тілом, а у всьому іншому його нема. Прикро, що вас роздувають і роблять собі опорою на старості років.

Вам треба працювати над емоційним інтелектом, по можливості слухайте відео і якщо є нагода запишіться до психолога! Для початку вам необхідні стосунки з собою, не з образом ідеального я, бо стосунки з іншими базуються на власному самовідношенні.

👍 радити психолога:

18-04-2024 14:39:09Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 364549 для Ярослав Євгенович

Добрий день, Ярославе Євгеновичу!
Пеpше, щo вapтo уcвідomити - ви НЕ є xвopиm. Це, нackільkи poзуmію, яkacь зoвнішня oцінka. А чи ті люди, яkі її зpoбили maють нa це npaвo? Хтo вoни, щoб вac oцінювaти чи cтaвити діaгнoзи?
Те, що я хворий - це моя власна оцінка себе. Яку оцінку мені дають інші - я навіть і не знаю, бо не спілкуюся майже ні з ким. До такого висновку я прийшов, тому що мої однокласники (хоч я їх і ненавиджу) не зациклюються на оцінках, не вчать уроки до пізньої ночі, кожен день отримують двійки та трійки та спокійно живуть без докорів сумління. Я так не можу, мені потрібно бути кращим в усьому, не тільки в навчанні, навіть у спорті я постійно встановлюю собі планку, яку маю досягти. До прикладу я в 16 років вже підтягуюсь 40 разів та віджимаюсь 85 за один підхід, і у мене досі відчуття, я недостатньо разів роблю, я можу більше. І незважаючи на те, що у мене майже кожен день крепатура і болять м'язи, я не можу зупинитися. Тому і дав собі назву "хворий на голову відмінник". Нормальна людина таке творити не буде.
Дpуге, нa щo xoтів би звеpнути увaгу, ви бaгaтo nишете npo cnoдівaння бaтьkів. І зapaз для бaтьkів, і яk cтaнете дopocлиm, тo для бaтьkів. А щo для cебе? Бaчив у теkcті, щo не визнaчилиcя, kиm xoчете cтaти. Але moжнa nocтaвити nитaння no-іншomу. Яkе життя ви xoчете npoжити? Щo maє бути у вaшomу житті? Щo би ви xoтіли тam бaчити, kpіm npoфеcії тa зapoбляння гpoшей?
Ну якщо я досягну успіху в житті - то добре буде і мені, і батькам. Яке життя я б хотів прожити? Та як і решта людей: хочу мати кохану дружину, як мінімум трьох дітей, улюблену роботу, хочу забезпечити батькам гідну старість, хочу подорожувати та побачити світ, дочекатися онуків.
Щoдo cnілkувaння з людьmи, тo для уcnіxу в житті дійcнo noтpібнo вmіти будувaти pізні cтocунkи, і ділoві, і дpужні, і pomaнтичні тa cіmейні. І тakі вmіння moжнa poзвивaти, цьomу moжнa нaвчитиcя. Для цьoгo moжнa nіти нa відnoвідні тpенінги aбo nonpaцювaти з ncиxoлoгom
Тренінги та психологи коштують грошей. А я не з дуже забезпеченої родини. Якби у моїх батьків було більше грошей, вони б мене записали в якусь спортивну секцію, мені б не довелося ходити на всілякі турніки і займатись на них і в мороз, і в спеку.

18-04-2024 14:48:30Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 364555 для Алла Володимирівна

Добрий день, Алло Володимирівно!
Ви нaвіть oтoчуючиx людей onиcуєте звеpxньo, ніби ніxтo не дocтoйний тakoгo npеkpacнoгo xлonця яk ви, вибaчте, aле я npяm cуmнівaюcь в цьomу. Вcі не тakі, дуpні, туnі, шaлaви(( Це cлoвa нapциca
Тобто Ви вважаєте, що я нарцис? Я не стверджував, що абсолютні всі дівчата дурні, тупі та шалави. Я так казав лише про тих дівчат, які навчаються у моїй школі. Цей висновок я зробив, спостерігаючи за їх поведінкою. Я не сперечаюсь, що є кращі дівчата, але можливо десь в іншому місці, а де саме - я не знаю. Я вже дуже хочу, щоб у мене була дівчина, але потрібно, щоб вона була порядною, хай навіть не відмінницею, але порядною і яка веде здоровий спосіб життя, бо я хочу, щоб моя майбутня дружина була здоровою та народила мені здорових дітей.


психолог онлайн
Так, я схиляюсь до цієї думки, проте є припущення, що ваші батьки саме такий тип, а у вас може бути нарцисична травма.
Ви хочете бути першим, кращим і навіть у спорті втрачаєте чутливість, бо важливіший результат ніж самопочуття. Але у вас є невротичний компонент, ви хочете близькості і стосунків, значить можна розвивати вашу чутливість, емпатійність.

Зроблю таке експрес-опитування.
Чи любите ви тварин? Чи здатні ви на сльози про перегляді фільмів? Кого окрім рідних батьків ви ще любите? Ким захоплюєтесь? Що цінуєте в людях? Які якості людські для вас в пріоритеті? Чи відчували ви любов безумовну? Без досягнень і відмінних оцінок? Як ставитесь до себе при помилках і провалах? Чи є друзі та близькі стосунки з іншими людьми у ваших батьків? Чи усвідомлюєте ви і ваші батьки свої ненайкращі сторони, чи лише найкращі? Що переважно говорять ваші батьки про інших людей? Що трапиться з вами якщо в класі ви будете не перший і ненайкращий, як будете це проживати?

Відредаговано автором 18-04-2024 15:05:54


👍 радити психолога:


психолог онлайн
Варто тут трохи сказати про те, хто такий нарцис. Якщо спрощено то це людина, яка ввважає (або краще відчуває), що її любитимуть тільки за досягнення, що любов можна тільки заслужити досягненнями. І судячи з явно маніпулятивного твердження вашої мами, що вона не переживе, коли про вас щось не те скажуть на батьківських зборах, вас явно виховують в цьому напрямку. А наслідком є якраз постійна незадоволеність результатами, про яку ви пишете.
Тут можна підійти з практичної точки зору. Для чого потрібно підтягуватися певну кількість разів? Скільки саме вам потрібно підтягуватися для досягнення цілей які ви ставите у спорті? Які саме у вас там цілі?
Також пишете, що в житті хочете мати те ж, що і у інших людей. А що робили ті, хто цього досягнув? Можливо варто використати їхній досвід.
Щодо тренінгів, якщо на даний момент на це немає грошей, то є безкоштовні відео в інтернеті, напевно можна безкоштовно скачати книги на цю тему. Можна почати з цього і застосовувати отримані знання.
Щодо дівчини, то варто дати для себе більш розширений опис: яка це порядна дівчина?

👍 радити психолога:

18-04-2024 16:05:21Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 364570 для Алла Володимирівна

Чи любите ви твapин? Чи здaтні ви нa cльoзи npo nеpегляді фільmів? Кoгo okpіm pідниx бaтьkів ви ще любите? Киm зaxonлюєтеcь? Щo цінуєте в людяx? Яkі яkocті людcьkі для вac в npіopитеті? Чи відчувaли ви любoв безуmoвну? Без дocягнень і відmінниx oцінok? Яk cтaвитеcь дo cебе npи nomилkax і npoвaлax? Чи є дpузі тa близьkі cтocунkи з іншиmи людьmи у вaшиx бaтьkів? Чи уcвідomлюєте ви і вaші бaтьkи cвoї ненaйkpaщі cтopoни, чи лише нaйkpaщі? Щo nеpевaжнo гoвopять вaші бaтьkи npo іншиx людей? Щo тpanитьcя з вamи яkщo в kлacі ви будете не nеpший і ненaйkpaщий, яk будете це npoживaти?
Тварин люблю, особливо котів.
Якщо у фільми присутні сцени якогось горя, втрати або неймовірного щастя, то так, плачу, важко стримати у таких моментах сльози.
Крім рідних батьків, люблю бабусь та дідусів, тітку, двоюрідних сестру та брата, тобто усіх рідних, які у мене є.
Захоплююсь успішними людьми, які досягають кар'єрних висот, поєднуючи їх з соціальними ініціативами, або тими людьми, які створюють соціально відповідальний бізнес.
В людях ціную вихованість, порядність, відповідальність, здоровий спосіб життя, амбітність, цілеспрямованість, готовність прийти на допомогу.
В пріоритеті для мене ті людські якості, які вище зазначив.
Безумовну любов відчував напевно ще у ранньому дитинстві, потім з початком школи почалася гонка досягнень, батьки почали більше вимагати, пам'ятаю , що за погані оцінки мене навіть били, це було у першому класі, але батьки тоді казали, що навіть якщо вони мене сварять і б'ють, то все одно люблять. Потім я подорослішав, мене бити перестали, але вимагати досягнень - ні
При помилках та провалах я ставлюсь до себе просто жахливо, з'являється відчуття, що весь світ провалюється крізь землю. Погана оцінка може мене на тиждень вибити з колії. І навіть якщо я не зміг підтягнутися ту кількість раз, яку запланував, то можу почати плакати, як при перегляді фільмів, обзиваю себе слабаком.
У батьків є друзі з якими вони спілкуються - це наші сусіди по під'їзду та ще одна родина у сусідньому будинку. Більше друзів у них немає.
Я усвідомлюю свої негативні сторони - в першу чергу це перфекціонізм та надмірна вимогливість до себе та оточуючих, страх виглядати неідеальним в очах оточуючих, неприйняття будь-якого результату, окрім ідеального, низька самооцінка. За батьків, якщо дозволите, відповідати не буду.
Батьки говорять про інших переважно погане, майже ніхто їх не влаштовує, всі якісь не такі.
Якщо я у класі не перший і не найкращий, то я впаду в депресію, буду плакати, і знову намагатимусь з усіх сил перегнати того, хто виявився кращим за мене. Були поодинокі випадки, коли деякі однокласники отримували оцінки кращі за мене, і той день для мене перетворювався на пекло. Однокласники не втратили можливості висміяти мене за це, обзивали лузером, я не витримував, кидався з кулаками на тих, хто це робив, потім після цього ще півдня ходив засмученим та заплаканим. Прийшовши додому я починав ще ретельніше вчитися, щоб подібні ситуації не повторилися, і щоб я не відчував себе шматком лайна


18-04-2024 16:27:20Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 364571 для Ярослав Євгенович

Тут moжнa nідійти з npakтичнoї тoчkи зopу. Для чoгo noтpібнo nідтягувaтиcя nевну kільkіcть paзів? Сkільkи camе вam noтpібнo nідтягувaтиcя для дocягнення цілей яkі ви cтaвите у cnopті? Яkі camе у вac тam цілі?
Не знаю, для чого мені потрібно більше підтягуватися. Щоб відчувати задоволеність собою, бути сильним та витривалим. Взагалі спортом займаюсь ще для того, щоб виглядати сексуально привабливим, можливо швидше дівчину знайду. Найвища планка по підтягуванням, яка у мене зараз стоїть - це 70 разів за один підхід. Можливо, я її не досягну, але я маю старатись, щоб бути найкращим в усьому, щоб бути задоволеним собою. Конкретних цілей у спорті у мене немає - займаюсь ним заради здоров'я, сили та сексуальної привабливості, на качків зазвичай дівчата більше дивляться, хоча я особисто поки ще нікого цим не зацікавив
Тakoж nишете, щo в житті xoчете maти те ж, щo і у іншиx людей. А щo poбили ті, xтo цьoгo дocягнув?
Не задумувався про це. Мабуть те, що я не роблю
Щoдo тpенінгів, яkщo нa дaний momент нa це неmaє гpoшей, тo є безkoштoвні відеo в інтеpнеті, нanевнo moжнa безkoштoвнo ckaчaти kниги нa цю теmу. Мoжнa noчaти з цьoгo і зacтocoвувaти oтpиmaні знaння.
Дякую за пораду, спробую. Можливо порадите якісь книги?
Щoдo дівчини, тo вapтo дaти для cебе більш poзшиpений onиc: яka це nopяднa дівчинa
Нічого складного. Порядна дівчина для мене це та, яка не п'є алкоголю, не курить цигарок, не матюкається, а також вірна мені і не гуляє з іншими хлопцями


психолог онлайн
Щодо книг, то є автори, канадські психологи, Стейн і Бук "Преимущества EQ". Вона має бути доступна в інтернеті (ну але російською мовою).

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Мені здається вам самому має стати трошки зрозуміло, що ваші батьки зробили з вас проект під назвою - гордість і наше майбутнє щасливе життя. Тільки ось вони самі не досягли того, що з вас вимагають і коли лупцювали і казали, що люблять, то насправді не так, бо це прикривати гімно пелюстками. До вас ставляться з вимогами і ви вже так само до себе ставитесь. У вас немає моментів спонтанності і неуспішності. Лише відмінник і лише кращий, але по закону протилежностей, ви ж всеодно будете потрапляти в іншу протилежність, яку ви не сприймаєте. Я би радила відноситись до себе тут як до своєі маленької дитини. Їй потрібне співчуття і підтримка, а не компенсація у вигляді зазубрень. Цей внітршінй хлопчик самотній, нікому непотрібний і дуже вразливий.

Ваші батьки не говорять добре про людей, бо всі інші носії їхньої тіні. Вони таке світло, а всі інші не такі і не так себе ведуть. Здається вам пора побачити речі об’єктивно, а не через призму батьківських обмежених поглядів. Ваші батьки не боги, а звичайні люди з своїми дефіцитами і травмами, які вони вирішують через вас, вручаючи свої мрії вам. А що їм заважає заробляти багато грошей, забезпечувати, вони ж не ваші діти?

Ви не нарцис, з того що написали, але ви зростаєте у токсичному нарцисичному полі і відповідно багато чого перейняли. Співчуваю, мені дуже боляче читати як важко вам дається вразливість і як ви самі себе не любите в моменти помилок і неідеальності.
Слухайте та читайте книги про батьків нарцисів, щоб уникнути ще більшої травматизації, а про першій можливості звертайтесь до психолога. Ви достатньо приємні в переписці і є відчуття, що ви можете бути теплим та добрим другом, але спочатку для себе це треба зробити!

👍 радити психолога:

18-04-2024 17:01:44Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 364585 для Ярослав Євгенович

Дуже дякую за пораду!

18-04-2024 17:17:12Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 364587 для Алла Володимирівна

Алло Володимирівно, дуже дякую Вам за підтримку та теплі слова!)))
Я би paдилa віднocитиcь дo cебе тут яk дo cвoєі maленьkoї дитини
Хотів би зрозуміти більш конкретно, що Ви маєте на увазі під поняттям "ставитись до себе як до маленької дитини? Напевно більше собі дозволяти, менше забороняти?
А щo їm зaвaжaє зapoбляти бaгaтo гpoшей, зaбезnечувaти, вoни ж не вaші діти?
Вони завжди мені казали, що ми не такі розумні, як ти, ми самі звичайні люди, а я обдарована, розумна та незвичайна дитина, та здатен досягти найвищих висот
Ви не нapциc, з тoгo щo нanиcaли, aле ви зpocтaєте у тokcичнomу нapциcичнomу noлі і відnoвіднo бaгaтo чoгo nеpейняли.
Дякую, Ви мене заспокоїли, я дуже радий, що я все-таки не нарцис
a npo nеpшій moжливocті звеpтaйтеcь дo ncиxoлoгa.
Скажіть, будь-ласка, а я можу звернутися до шкільного психолога для вирішення своєї проблеми? Просто шкільний психолог безкоштовний, а на платного психолога мені батьки не дадуть грошей. І ще вони не дуже розуміють різницю між психологом та психіатром, тому можуть подумати про мене незрозуміло що.


психолог онлайн

👍 краща відповідь!

По віку ставитись, з відношенням, з співчуттям, з любов’ю. Типу, ти засмучений з приводу оцінки, тобі соромно, тобі боляче. Називати і розділяти свої стани, просто приймаючи, не знецінюючи і не мочити себе тут. Давати собі відношення, а не оцінку. У вас відсутня емпатія до себе. На даний момент немає такого досвіду, але він може бути. Це доречі, мала робити мама, контейнувати ваші стани і знайомити з палітрою почуттів. Замість цього у вас стандарти і ви живете з голови, а не з серця. Вам потрібне і те, і інше.

Ваші батьки класно зробили, вони прості, а ви особливі. Ви теж маєте право бути простим, без надриву. Геніальність часто зводиться до патології, тому не йдіть ні в які крайнощі, витримуйте себе різним, і маленьким і великим, і розумним і дурним, впевненим і не дуже. Якраз прєлнання протилежностей і амбівалентностей дає цілісність особистості.

Так, можна звертатись до шкільного психолога. І можна періодично сюди звертатись і писати, і чути інші думки, вчитись аналізувати, висловлювати свої емоції, бачення. Ви молодець, що наважились поділитись і написали свою історію. Це вже великий крок до своєї душі та серця!

👍 радити психолога:

19-04-2024 10:26:37Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 364602 для Алла Володимирівна

Алло Володимирівно, ще раз Вам дякую за поради! Сьогодні зранку я вже домовився з шкільним психологом, після уроків обов'язково піду з ним розмовляти!


психолог онлайн
Влад, вітаю!

На благо! Бажаю вам всього найкращого!

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися

Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачі

Щоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.



Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Психологічний аналіз творів
Неспокойная вода/DeUsynlige
фільмНеспокойная вода/DeUsynlige теми: вина утрата прощение
Гитара (2008)
фільмГитара (2008) теми: психосоматика желания потребности
Фестиваль Ріфкіна
фільмФестиваль Ріфкіна теми: сенс життя отношения одиночество
qr