Депресія
Депрессия может также наступить от oщущения монотонности жизни, одинаковости, предсказуемости, обыденности... ⇉
коментарів: 1Новогодняя депрессия с её диагностика. Как можно распознать новогоднее депрессивное расстройство. ⇉
коментарів: 1Пять приемов эффективной борьбы с послеотпускной депрессией. Приемы по выходу из послеотпускной депрессии. ⇉
коментарів: 1Питання психологу
Більшу частину життя мала певні ментальні проблеми, ходила до психологів і психотерапевтів, але нічого з цього не допомагало. Не так давно наважилась піти до психіатра. В графі з діагнозом мені написали генералізований тривожний і межовий розлади особистості. Виписали дуже маленьку дозу пароксину(1/4 таблетки на добу 6 днів, потім половинка на добу 20 днів). В рецепті також були інші препарати(когнум, адаптол), теж мінімальні дозування. В моїй голові настільки маленьке дозування може означати різні речі. Можливо мої проблеми вигадані, тому мені просто назначили щось, щоб я отримала те що хотіла і пішла. Назначили щоб назначити, от. Можливо лікар просто не хоче втрачати мене як клієнта(це була приватна клініка). Чи є взагалі сенс приймати настільки невелику кількість ? Чи буде від цього якийсь ефект ? Може в даній ситуації взагалі нема ніякої різниці чи приймати ті таблетки чи ні? Заздалегідь дякую.
Понад місяць я відчуваю себе як труп, я не висипаюсь навіть якщо сплю по 8-10-12-14+ годин, я завжди прокидаюсь втомленою, без настрою, немаю бажання встати з ліжка, щось робити, хочеться тільки лежати, немаю бажання спілкуватися з людьми зовсім, дивлячись на те, що я екстраверт, єдине що хочеться, це закритись від всього світу
Одразу попереджу, я знаю що варто відвідати психолога, але можливості немає.
//
Не можу поспорити, тому що одразу плачу. Навіть жартома посваритись, одразу в сльози. Мені слова сказати не можна, сльози градом. Ненавиджу в собі це так, що бажання пом×рти стає все сильнішим.
навіть зараз я це пишу, ледве дивлячись скрізь сльози. Частіше всього я плачу, коли сперечаюсь з батьками. Вони ніколи не били мене, не забирали мої речі, ніколи не обмежували гроші, але варто їм просто сказати, що я роблю щось не так, наприклад: поставила річ не туди, забула щось, вони говорять спокійним тоном, я вже реву. Вони просто говорять, які плани на день, і я вже плачу від кількості роботи. З однієї сторони я розумію чому це відбувається, мені вічно твердили, що" немає грошей, ми не можем собі це позволити", і я заздрю іншим, через що сльози водопадом, плачу через те що з села, я знаю мені варто з'їхати, але знову же, грошей нема, а заробити не можу, бо я боягузка і одразу плачу. Я не знаю як зупинити підходящі сльози, якщо я плачу, то конкретно заливаюсь слізми, це позорно і не зручно, я працювати на роботі не можу, бо всю роботу проплакали і поза нею теж. Ось зараз плачу, пішла з кухні, а мама прийде і скаже " сльози це щоб отлинять від роботи" , є дуже багато що написати, але це вже буде не в тему :(
Відео на тему
Депрессия: симптомы и лечение Лекция психотерапевта Александра Нечаева о депрессии, ее диагностике и способах лечения. Взгляды Зигмунда Фрейда и современных психоаналитиков. |
Обговорення про депресію на форумі
депрессия что делать? |
Депрессия. |
Діагностика депресії |
Рекомендуємо
Депре́ссия (от лат. deprimo «давить», «подавить») — это психическое состояние, характеризующееся депрессивной триадой симптомов: 1. Подавленное настроения против обычного фона жизни (каждый день в течении продолжительного времени от 14 дней)
Повернутись до ...