«Нездійсненна мрія». Терапевтична казка для дітей і дорослих

Жила собі бідна дівчинка на ім'я Роза. Вона була такою ніжною і вродливою, наче троянду було названо на її честь, а не навпаки. Але Роза, звісно ж, цього не знала, бо жила в середовищі, де було ніколи дивитися в дзеркало чи доглядати за собою. Вона жила в величезному замку з незліченною кількістю просторих, пишно прибраних кімнат, довжелезних коридорів і таємних куточків, милих двориків і прекрасних садів на прилеглій території. Та тільки була вона там служницею і милувалась цим всім крадькома, зрідка викроюючи вільну хвилинку, щоб перепочити.

Довгими, темними ночами, сидячи в своїй маленькій кімнатці на горищі, Роза мріяла. Мріяла, що одного дня принц зверне на неї увагу, вони розмовлятимуть, гулятимуть садом тримаючись за руки. Потім він зрозуміє, що вона – та сама дівчина, яку він все життя шукав і попросить її руки і серця. Принц здавався їй таким чарівним, цікавим, розумним. Він так граціозно їздив верхи, міг одним пострілом вполювати будь-якого звіра чи птаха. Він міг подарувати їй цілий світ, про який вона так мріяла. Проте найбільшою мрією був сам принц, нездійсненною мрією… Не те, що хлопці-прислужники, які часто до неї залицялись, чи якийсь там син звичайного купця – Лукас, що завжди шукав нагоди з нею поговорити. І хоч Розі подобалось слухати його їсторії про заморські краї і людей, які там живуть, він не був ПРИНЦОМ.

Однієї ночі, після важкого дня підготовки замку до Весняного балу, Роза сиділа і плакала в своєму ліжку. Раптом, посеред кімнати, вона побачила незвичне світло, а потім постать жінки, яка вийшла з цього світла. Жінка одразу заспокоїла її:

- Не бійся, я добра фея-помічниця. Бачу ти дуже засмучена, розкажи мені, що сталося.

Роза розповіла їй свою історію про те, як вона змалку змушена важко працювати тут, щоб заробити на шматок хліба і допомогти стареньким батькам, які живуть в селі, неподалік від замку. Про принца, в якого вона закохана. І про бал, на який вона так хотіла б потрапити.

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

- Добре, сказала фея, не засмучуйся. Згідно з законами в світі фей, я можу допомогти тобі реалізувати три бажання. Не більше. Я можу подарувати тобі все, що стосується матеріальних речей і можливостей, але не можу впливати на чиїсь думки, почуття чи дії. Раджу не загадувати всі бажання одразу. Почни з одного.

- Гаразд. Я хочу бути гостею на завтрішньому балу. Це моє перше бажання,- сказала Роза.

- Добре, ось тобі сукня і гроші на те, щоб зупинитися у «Гостинному дворі» в місті та на інші дрібні витрати.Зранку за ворітьми тебе чекатиме карета і кучер. Якщо тобі знову колись буде так важко і сумно, ти можеш покликати мене, тричі повторивши: « феє-помічнице, прийди».

Фея зникла, а Роза одразу ж на світанку зайнялась підготовкою до своєї вечірньої поїздки на бал. Їй потрібно було стільки всього зробити: зачіску, макіяж, манік'юр, вибрати найкращий парфум…

Ввечері всі були зачаровані красою і граціозністю графині-незнайомки (Рози), яка прибула на бал. Навіть принц не втримався і запросив її до танцю. А потім запропонував прогулятися з ним галереєю. Він говорив з нею про картини на стінах, питав про художників, які їй подобаються, про музику і композиторів, про улюблені книги, про країни, де вона побувала і мови, якими розмовляє. Роза більше не могла щоразу переводити тему, відчувала, що, ось-ось, розплачеться. Вона чемно перепросила принца, сказала, що погано себе почуває і поспішно покинула замок. Сидячи в кімнаті готелю, гірко заплакала і покликала фею. Фея одразу ж прийшла на допомогу.

- Ох, феє-помічнице, я така нещасна, моя мрія була за крок до здійснення і я все зіпсувала! Я почуваю себе такою дурною. Принцові було зовсім не цікаво зі мною говорити.

- Не плач, це можна виправити. Тим паче, що у тебе є ще два бажання.

- Власне тому я тебе і покликала. Я хочу стати розумною. Знати про все на світі, щоб потім зустрітися з принцом і підтримати яку-завгодно розмову.

- Що ж, реалізація цього бажання більшою мірою залежатиме від тебе. Один старий мудрець шукає собі слугу для роботи по дому. В нього величезна бібліотека, він розмовляє багатьма мовами і дуже любить музику. Зараз сили, з кожним днем все більше, покидають мудреця і йому потрібен помічник, тож він радий буде навчити тебе всього, чого зможе, щоб могти спілкуватися на цікаві теми і вечорами насолоджуватися твоєю грою на фортепіано.

- Феє-помічнице, але ж вчитись так важко і довго. Ти не могла б просто змахнути чарівною паличкою і я буду все знати і вміти?

- Ні, дитинко. Я розповідала тобі про правила. І не так вже це й довго. Думаю, якщо ти старатимешся, вже за рік-два досягнеш непоганих результатів.

Минуло три роки. Роза зі звичайної служниці мудреця перетворилася в його найкращу ученицю ( а учнів у нього було багато). Якось король викликав мудреця до замку як свого давнього друга і радника. Цього разу мудрець вирішив взяти з собою свою ученицю Розу, щоб представити юну розумницю королю. Гуляючи садом в компанії мудреця, Роза знову зустріла принца. Він спочатку не впізнав її, але потім згадав чарівну незнайомку, яка три роки тому так поспішнопокинула бал. Принц запросив її прийти на наступний день скласти йому компанію під час полювання, і Роза почувалася найщасливішою дівчиною на світі. Проте щастя її тривало не довго. Принц запрошував її все частіше, а вона чим частіше говорила з ним, тим більше розуміла, що в них зовсім різні інтереси, світогляди. І принц, зрештою не такий, яким вона його уявляла. Роза була у відчаї: вона розуміла, що як піддана, не зможе відмовити принцу, а проводити з ним час їй ставало з кожним днем дедалі більше нецікаво і навіть неприємно. Вона хотіла втекти і не знала як. Раптом Роза згадала, що у неї є фея-помічниця і ще одне бажання.

- Як я рада знову тебе бачити, Розо! Чим можу допомогти?- вигукнула фея.

- Я хочу подорожувати. Хочу побувати всюди, подивитися як живуть люди різних країн, про які я стільки читала в книжках і чула розповідей від мудреця. І не просто подорожувати, а допомагати всім потребуючим. Але я боюся образити принца і мудреця, які так добре до мене ставляться.

- Гаразд, я допоможу тобі. Одна моя знайома графиня шукає компаньйонку для своєї кругосвітньої подорожі. Вона дуже добра і завжди, при нагоді, займається благодійністю, ти теж допомагатимеш їй в цьому. Вона давня знайома мудреця і в добрих стосунках з королем, тому якщо попросить тебе в компаньйонки, - їй не відмовлять.

- Дякую, феє, ти найкраща в світі. Ти допомогла змінити моє життя.

- Це ще не все, Розо, попереду тебе чекає приємний сюрприз. Бувай, дитинко, нехай щастить.

Незабаром Роза в компанії старої графині вирушила подорожувати. Проїжджаючи країну за країною, Роза все думала про сюрприз, який обіцяла фея. Аж раптом, на одному східному ринку, вона зустріла свого давнього знайомого – Лукаса, сина купця і, несподівано для себе, дуже зраділа цій зустрічі…

Вони сиділи в затишному кафе й розмовляли про все на світі за чашкою кави, і Роза почувалась так, наче знайшла щось, що дуже давно шукала…

Опубликовано 2020-06-25 в 06:33