Батьківська ворожість

На додаток до статті про материнську ворожість, поговоримо про ворожість батька щодо дитини. Так само, як і у випадку з материнською ворожістю, у чоловіка є багато причин виявляти ненависть до своєї дитини, і знову ми говоритимемо про те, що не усвідомлюється, що блокується у несвідомому та виривається у вигляді імпульсів ворожості до дитини з різним ступенем інтенсивності: від применшення та осудження до емоційного та фізичного насильства.

Причини батьківської ворожості

Почну з того, що на відміну від матері, батько набагато пізніше вступає у «роль батька» та «відчуття батька». По суті, тато не настільки сильно потрібен дитині на перших місяцях життя, і навіть у перші роки…

 Емоційний зв’язок потрібен дитині з мамою на перші роки життя, і звичайно важливо та цінно, якщо з перших днів мама підтримана своїм коханим чоловіком — батьком дитини. Але часто трапляється так, що чоловік стає батьком ще до того, як він став психологічно зрілим і готовим до батьківства. І в цьому випадку він може відчувати гнів на свою дружину за те, що вона всю свою увагу віддає дитині. І навіть доходить до образи та ревнощів до власного ж сина. У цьому випадку чоловік конкурує з ним за роль першого сина своєї дружини. Він може через образу відсторонитися від неї, піти в загул, вимагати її уваги, звинувачувати її в тому, що вона його не любить.

Прояви ворожості до сина

Це, звичайно, надзвичайно жорсткий випадок ворожості батька, яка згодом переростає у більш пізньому віці дитини у ненависть батька до власного потомства. Це найчастіше виражається в применшенні дитини — «у ньому все не так». «Ось я в твоєму віці не таким був шибеником!» — часто повторює батько. Він критикує дії своєї дитини, часто принижує її. Особливо, якщо це син. Дає йому підзатилок і б’є за найменший промах та невідповідність очікуванням батька.

У цьому випадку батько ніби прирівнює (порівнює) себе з сином і виявляє, що його дружина любить дитину більше, ніж його (або йому так може здаватися). Хоча, як правило, йому не здається, і його дружина — мати дитини — дійсно сильніше прив’язується до свого синочка, віддаляючись від чоловіка з тієї простої причини, що їй складно в такій ситуації бачити в ньому чоловіка — в її очах він такий самий дитина, а з дітьми немає сексу і немає дорослих стосунків.  Причина такого сценарію — у відсутності сепарації чоловіка з власною матір’ю, про яку я вже раніше писала, та погані стосунки, як правило, з власним батьком, який або був відсутній, або зламав його волю. Тепер батько намагається відтворити свій дитячо-батьківський сценарій і відігратися на слабкій ланці в цьому сімейному ланцюжку — синові.

І чим більше мама сина одержима своїм малюком, тим більш актуальним стає дитячо-батьківський конфлікт самого батька, і він знову втягнутий у трикутник стосунків: він — вона — я.  Він ревнує до власного сина свою дружину так, ніби його дружина — це його мама, а дитина — це той самий конкурент за її груди з молоком. А конкурента потрібно «знищити», щоб не залишитися голодним і не померти без грудного молока-Любові та уваги. І дружина тут може виступити провокатором ревнощів батька до сина. Загалом, це дуже складна для жінки ситуація — з одного боку, вона має бачити в чоловікові чоловіка і не «приклеюватися» своєю «жіночою» любов’ю до дитини чоловічої статі. Але якщо чоловік демонструє дитячо-батьківський конфлікт у своїй поведінці, то їй, якщо вона сама не зріла та не пройшла свою сепарацію від батьків, доводиться всю свою еротичну хвилю ніжності спрямувати на сина, тим самим збуджуючи ревнощі та ворожість між двома близькими їй чоловіками.

Прояви ворожості до доньки

Ворожість батька до доньки виглядає дещо інакше. По-перше, у тому, що батько відкидає її як дівчинку — він же хотів сина, і тепер виховуватиме її як хлопчика, ігноруючи її стать. Але це ще найм’якший варіант ворожості. Який, власне, рятує батька від двох наступних, адже в цьому випадку він уже захистив себе від сексуальності своєї доньки.

З донькою так само батько може поводитися, як і у випадку з сином, применшувати, принижувати, докоряти, осуджувати, ганьбити її, критикувати та карати фізично. Якщо його волю в дитинстві було зламано кимось сильнішим, він не зможе не зламати її волю, він знову ж таки відіграється на ній за свій дитячий біль. Але є нюанс.

Коли донька вступить у підлітковий вік, коли вона розквітне і стане для нього сексуально привабливою (він, звичайно, цього не зможе усвідомити, адже сором не допустить у його свідомість навіть думку — що вона приваблива для нього як жінка), і ось тут є два варіанти розвитку подій.

Наслідки батьківської ворожості

1. Спочатку привітний і дружній тато раптом у якийсь момент б’є доньку. Це досить поширений сценарій, який жінки обговорюють у моєму кабінеті. Донька в шоці, вона не розуміє, що відбулося з батьком, і цей біль залишається у її душі на все життя. Ось з цим багажем батько відправляє доньку у доросле життя, у світ чоловіків. І дівчинка назавжди засвоїть цей урок: «Світ чоловіків небезпечний і непередбачуваний!». У її несвідомому тепер образ батька розщеплений, і вона починає свій рух по осі «любов-ненависть». Вона знайде потім такого чоловіка, від якого отримає сповна і любові, і ненависті. Саме на цей життєвий сценарій благословив її рідний тато.
2. Другий варіант розвитку батьківської ворожості, заснований на інцестуозному потязі: коли вона стане прекрасною дівчиною, він злякається (несвідомо, звичайно) свого збудження і відсторониться від неї. Він стане недоступним і холодним. І донька ніколи не дізнається причини його відсторонення. Вона зрозуміє: «Він мене кинув, тому що зі мною щось не так», і стане пригнічувати свою жіночність і сексуальність. Таким чином, як і в першому випадку побиття доньки, він таким травмуючим способом рятує доньку від свого сексуального збудження. І далі дівчинка вирушить у доросле життя з уроком: «Мене можуть кинути, і мені потрібно зробити все, щоб не допустити знову в своє життя біль відторгнення». Але саме це з нею і станеться. Оскільки в травмі багато енергії, вона знайде саме того, хто відкине її, як батько, стане холодним і байдужим до неї. Або вона сама, боячись, що її відкинуть, багато разів відкине сама.

 У своїй практиці я бачила лише одного батька, який усвідомлював і приймав свої сексуальні імпульси щодо підлітка-дівчини. Саме цей тато (усвідомлений) зміг видати доньці здорову «путівку» у світ чоловіків. Він повідомляв їй, не спокушаючи її при цьому, що вона прекрасна і що вона обов’язково зустріне хлопця, який полюбить її, що вона не може не подобатися хлопцям зі свого класу. Усвідомлення цим батьком своїх сексуальних імпульсів допомогло йому не травмувати доньку, а навпаки, підтримуючим чином звернути її увагу на світ хлопців, не відкинувши її.

Отже, як і у випадку з материнською ворожістю, звичайно ж, витоки ненависті чи байдужості до власної дитини — у власному дитинстві батька та його стосунках з його батьками. І як і у випадку з материнською ворожістю, цей феномен потребує усвідомленості та прийняття того, що світ неідеальний.

Щастя вашим діточкам!