Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 18 хвилин тому: «Розрив стосунків — це важко, адже це передбачає втрату того, що було звичним і комфортним. Перебуваючи у стосунках, ми будуємо спільну історію, створюємо спогади та формуємо емоцій»
Тетяна Штапова
Тетяна Штапова 39 хвилин тому: «цитата: «З жінкою напружене спілкування протягом декілька років. Намагався поговорити, що роблю не так, але мені відповідали ти сам повинен бачити. Я тобі стала як мама.» Вітаю! З»
question author 3 години тому: «Реакція на відповідь № 391457 для Алла Григорівна Веленко А скільки коштує один сеанас? Чи в цьому чаті таке не запитують?)»

Опір до змін та реформ - передумови

Соціум та політика
Головне
Опір до змін є природним явищем, оскільки будь-які зміни не можуть бути вигідними для всіх одночасно. Це стосується як індивідуального рівня, так і суспільства, де меншість, яка програє від реформ, може активно протистояти їм, що робить реформи менш ефективними.

Будь-які зміни – це складно. Навіть якщо це зміни на краще. Особливо, якщо це зміни на краще. Перш за все так стається тому, що неможливо зробити такі зміни, які будуть кращими (вигідними) для всіх одночасно.

Це стосується як окремої людини, так і спільноти. В першому випадку, ми говоримо про одночасне бажання і опір до змін: людина яка приходить за психологічною допомогою одночасно хоче щось змінити і опирається змінам. Саме так можна пояснити феномен опору до змін в психологічній терапії. Наприклад, залежним від алкоголю чи наркотиків людям складно відмовитися від згубної для них поведінки. Або ще – людині, яка підтримує власну жертовність і маніпулює таким чином почуттями інших не просто відмовляється від вторинної вигоди.

У випадку, коли мова йде про суспільство чи якусь спільноту навіть від найкращих змін і реформ хтось програє (економічно, фінансово, емоційно чи політично).

Одним з останніх найяскравіших прикладів є медична реформа в нашій країні. Ніби, раціонально, обґрунтовано, наслідки для більшості – позитивні… а опір меншості (!) надзвичайно сильний.

Навіть якщо зміни є, і це на краще для суспільства загалом, то все одно комусь вони будуть невигідними. Хтось обов’язково втрачає. І той хто втрачає природно буде захищати «власну територію» від чужинців та їх намірів. Це тому, що в живому світі адекватною є поведінка, яка має на меті уникнення втрат. І ця поведінка є більш активною, ніж та, що спрямована на виграш.

Про це цікаво пише сучасний дослідник, психолог, економіст соціолог – Деніел Канеман. Зокрема, на його думку, ті хто у процесі реформ щось втрачає (меншість) будуть активнішими і рішучішими за тих, хто виграє (а це – більшість). При тому, що меншість програє і досягається загальне поліпшення, реформи стають більш витратними і менш ефективними, ніж це планувалося спочатку.

Також він (Канеман) пише: «Уникнення втрат – потужна консервативна сила, що підтримує порівняно з теперішньою ситуацією; це стосується як діяльності організацій, так і життя окремих осіб.»

А тепер спробуймо це перенести на нашу соціально-політичну ситуацію. Схоже, чи не так?

Проте, в одному напрямку така особливість поведінки має позитивне значення – захист власної території, домівки активізує багато сил і ресурсів.

 

Опубліковано:

Останнє редагування:

Примітка редакції: підзаголовки та елементи навігації могли бути додані автоматично для зручності читання. Вони можуть не бути частиною авторського тексту.

Коментарі
Коментувати
Поки що немає коментарів
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся. Увійти / Зареєструватися

Інші статті цієї тематики

01.04.2019

Політична шокова травма, або чому соцмережі зараз схожі на водойму з крокодилами

Шокова реакція виникає як реакція на подію, яку людина переживає як таку, що несе загрозу для її життя чи психіки. Людині потрібно від 2-3 до 48 годин, щоб пережити початкову стадію шоку. Ну чи результат, в даному випадку виборів, який не влаштовує

Читати статтю
24.06.2008

Пункт психологічної допомоги при львівському євромайдані. (записки чергуючого психолога)

Кінець року, час підводити підсумки, і не всі розпочаті протягом року процеси добігли кінця. Проте ... спробувати відповісти собі на питання «А що це насправді було?»

Читати статтю