Поговоримо про розчарування?

Як часто ви говорили собі: "Я дуже сподівався/лася, що буде саме так..."? 😫

Що таке розчарування

Біль розчарування змушує визнати, що ми не отримали того, чого хотіли. Це неприємний досвід, коли щось іде не так, як ми сподівалися, і саме розрив між нашими очікуваннями, переконаннями чи припущеннями та реальністю призводить до появи цього почуття.

Для початку наведу трохи інформації щодо самого почуття, адже коли розрізняєш свої емоції, то легше з ними справлятися і швидше їх опрацьовувати.

Як відрізнити розчарування від інших емоцій

Отже, які емоції та почуття НЕ слід плутати з розчаруванням:

• Смуток
  Спільне у цих емоцій те, що обидві виникають тоді, коли щось втрачаєш без контролю над ситуацією. Але на відміну від розчарування, смуток передбачає втрату чогось, чим людина вже володіла, тоді як розчарування — це втрата не того, що ми маємо, а самої надії на щось.
• Невдоволення
  Це почуття виникає, коли ми відчуваємо, що маємо право на бажаний результат, а він не настає. Тоді як розчарування — це коли ми лише сподівалися на те, що все відбудеться саме так, як ми хотіли, і саме ці надії не виправдалися.
• Роздратування
  Це почуття виникає, коли щось заважає або суперечить нашим побажанням у повсякденному процесі діяльності, а от розчарування — наслідок того, що не досягнуто глобальної мети.
• Гнів
  Він спрацьовує як продовження ідеалізації предмета бажання та заперечення реальності. Ми ТАК чогось хочемо, що навіть відмовляємося вірити в те, що наша мета недосяжна, і сердимося через таку «несправедливість». У житті це звучить як: «Я думала/думав, що ти чесна людина, як ти могла/міг так вчинити?». І якщо розібратися, то це ми самі «додумали» про інших та про їхні риси характеру чи наміри. Адже нам легше сердитися за чиюсь недосконалість, ніж зіткнутися з сумним фактом того, що це наша власна відповідальність за власні думки.
• Фрустрація
  Різниця в тому, що у разі розчарування людина перестає боротися за отримання бажаного, а при фрустрації вона продовжує шукати шляхи подолати перешкоди.

Як працювати з розчаруванням

Тепер, коли ми розібралися й відокремили розчарування від інших схожих емоцій, ми можемо з ним працювати.

Як? Пишу далі!

Перегляд своїх очікувань:

«Не захоплюйтеся, щоб не розчаруватися». Гарний вислів, і вважаю за потрібне його розкласти на частини.

1. По-перше, слід пам’ятати, що ми самі відповідальні за свої думки та установки, які використовуємо у своїх стереотипних судженнях. І наша об’єктивність, критичність і допитливість — це ключ до якісних змін у нашому житті. Тому часто розумніше поговорити про свої здогадки з людиною, яка є їхнім об’єктом, ніж будувати марні надії, які згодом стануть причиною розчарування.
2. По-друге — намагайтеся керувати своїми очікуваннями. Як не парадоксально, але ми можемо розчаруватися навіть тоді, коли отримаємо те, чого хочемо. Так, довгоочікувана поїздка може не принести задоволення, тому що на неї спочатку поклали завищену обов’язковість принести щастя, замість того щоб насолоджуватися новими краєвидами.

Ми насправді можемо контролювати багато результатів у особистому житті. І якщо чиїсь очікування в коханні чи на роботі хронічно не спрацьовують, їм просто потрібно зробити чесну оцінку того, що ж потрібно змінити.

Толерантність до розчарування:

Не дозвольте розчаруванню породити песимізм, який, швидше за все, призведе до ще частіших розчарувань у майбутньому. Мати цілі в житті та йти до них — одна з головних задач людини, у якій поєднуються наші цінності, мотивація, уміння приймати втрати та переплановувати кроки до цих цілей. Пам’ятайте: реалізм — це не песимізм, і ви здатні самостійно об’єктивно оцінити події та побудувати реальні очікування.

Подолання розчарування:

Те, як ми можемо впоратися з розчаруванням, часто пов’язано з нашою історією розвитку, стосунками з батьками та близькими та іншими ранніми переживаннями. У терапії ми часто торкаємося теми про те, як людина справляється зі своїм болем, стикаючись із чимось важливим для неї. Наприклад, хтось може забороняти собі мріяти, щоб не розчаруватися знову й знову, або нереалістично завищити планку та намагатися її досягти, витрачаючи ресурси на неважливі (як з’ясовується згодом) речі. А іноді ми миримося з «долею», і в нас виникає відчуття «карми».
Нас же цікавить саме конструктивна боротьба з розчаруванням, яка сприятиме особистісному зростанню та підвищить стресостійкість. І тут важливо, без упереджень поглянути на стан речей, розподілити відповідальність, контроль між собою та ситуацією та співвіднести це з реальністю.

Корисність розчарування

Чи може бути корисним розчарування?

Так. І ось два цінних пункти, які варто запам’ятати про розчарування:

• ❗ воно дає інформацію про те, як ми бачимо себе, світ і інших
• ❗ воно допомагає краще зрозуміти, що для нас дійсно важливо

Які б неприємні чи болісні розчарування ми не зустрічали у своєму житті, ми завжди можемо чомусь із них навчитися. Незважаючи на руйнівний емоційний вплив розчарування, ми можемо розглядати зустрічі з ним як шлях до більшої проникливості та мудрості.

Будьте здорові та гармонійні!