Правила екологічної комунікації у соц.мережах

Кожен з нас стикався з кризовими ситуаціями. У кожного були дні, коли не було до кого звернутись. Коли страшно та соромно було відкритись близьким. Коли відповідь друга ранила, або коли ми ненароком могли ранити когось, маючи щирий намір допогти корисною порадою.

Уся суть в словах

Різниця між думками та словами

Між тим, що ми думаємо, та тим, що пишемо/кажемо, є різниця.
Особливо, якщо мова йде про опис складних життєвих ситуацій, дитячих історій чи травмованих почуттів.

Ми можемо думати: "Зберися до купи, тряпко, та перестань нити", або "Візьми себе в руки, знайди другу роботу, наведи порядок в шафі і на кухні, тоді тебе попустить", але нам варто видихнути і написати:
"Співчуваю твоїй ситуації. Я, звісно, не знаю всіх деталей, але мені допомогли певні люди/дії зібратися з думками та почати по-трохи щось змінювати. Можу з тобою поділитися, якщо ти готовий(а)"
"Розкажи мені, чим я можу тобі допомогти. Можливо разом ми щось придумаємо?"
"Я завжди готовий(а) тебе вислухати, можеш на мене покластися/готовий простягнути року допомоги".

Коли на думку приходить: "Твої батьки/чоловік/начальник/подруга так стараються, а ти невдяний(а)... Варто писати/казати: "Людські думки та дії часто розходяться, інколи наші найщиріші наміри людина може потрактувати у зовсім іншому ключі." Або "Є різні способи показати любов та увагу, можливо той спосіб, який певна людина вибрала, вам не підходить, можливо ваші очікування не збігаються та чи можете ви відкрито подумати/поговорити про ваші почуття з тою особою?"

Індивідуальні особливості сприйняття

Ступінь та глибина реакції на сказані слова чи вчинені дії залежить не стільки від самих слів/дій, як від супроводжуючих обставин. Те, що нас намих ніколи б не зачіпило, може морально знищити іншу людину. Чому? Бо усі ми різні. І больовий поріг у всіх різний. І сприйняття інших та себе різне.

Тому знецінення найчастіше йде несвідомим, завуальованим під "дружню пораду" болючим додатком, що віддалає людей та ранить, наче ніж.

Знецінення чужого досвіду

Коли думаємо: "От зробили з мухи - слона, навіщо за такий дріб'язок переживати?!"
Чи: "Краще би поїхали в дитячий будинок чи хоспіс, в притулок для бездомних чи табір для переселенців - там люди мають куди більші труднощі, ніж у вас"

Згадуємо, що окрім написаного, людина може мати свідомі чи невідомі підгрунтя реагувати так, як вона реагує на подію. Тому краще писати: "Бачу для вас ситуація була дуже травмуючою, що саме в ній або супроводжуючих подіях було для вас найважчим (найболіснішим)?" "Чи могли б ви поглянути на описану подію з боку стороннього спостерігача?". "Опишіть детальніше ваші почуття тут і зараз, щоб я міг(могла) вас краще зрозуміти"

Коли людина відкривається, вона щиро пише історію свого життя, занурюючись з головою в події, на які точно не хочеться навіть дивитися. Тому, незалежно від формування, поради у стилі «білого пальто», на зразок:" А от у мене все гарно виходить, бо я саморозвиваюсь, а ви ні", все буде добре, "прастіть і атпустіть", забути/не зациклюватися/подумати про тих, кому гірше/йти працювати/бути сексі/не висовуватися тощо, знецінюють та заставляють закритися, ранять і без того поранене серце і аж ніяк не сприймаються як заклик до дій

Визнання власних тригерів

Перш, ніж написати емоційний коментар, варто задуматись, що саме нас так тригерить (викликає хвилю емоцій) в написаному? Можливо це не стільки сам текст, а сторонні чинники, до прикладу:

• Ви вже є роздратованим(ою) або втомленим(ою)
• Воно зачіпає ваше почуття провини чи сорому
• Написане зачіпає вашу травму чи тривожність
• Вам здається, що інша людина має знати більше чи краще розумітись в певних речах
• Ви не зрозуміли, що описана поведінка була його(її) методом комунікації
• Ви відчуваєте, що інша людина поводиться навмисно зневажливо
• Ви відчуваєте брак контролю над ситуацією
• У вас є незадоволені потреби в цей момент (безсоння, голод, втома)
• Ви сприймаєте описані події особисто.

І перш, ніж критикувати, згадайте, скільки критиків є навколо нас щодня. І додайте внутрішнього вічноневдоволеного буркотуна. І не критикуйте, а обніміть (навіть віртуально), потисніть руку за відкритість/стійкість/щирість і зголосіться подати руку допомоги. Але лише коли інша особа буде готова.

Свого внутрішнього завжди похмурого критика я, за тутешньою порадою, відправляю в пустелю розгрібати пісок))

Усім тепла та підтримки!

Опубликовано 2021-08-25 в 06:23