Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
question author 8 годин тому: «Реакція на відповідь № 391685 для Наталия Горская Спасибо за ответ) мужчина говорит о ребенке так что ему хочется продолжения себя и интуитивно м»
question author 9 годин тому: «Реакція на відповідь № 391687 для Володимир Анатолійович Тарасенко Обесценивает материнство в плане того что он не считает беременность и роды че»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 10 годин тому: «цитата: «Реальность такова что я чувствую себя одиноким в браке,трудоголик много работаю ,домой прихожу только поспать, жене мои проблемы и успехи на работе особо не интересны,» С»

4 поради, як говорити з дітьми про гідність

Батьки й діти

Більше від автора

03.03.2018

Психотерапія очима клієнта

Нещодавно виникла думка про те, чому у нашій країні таке стереотипне і частково негативне ставлення до психологів та психотерапевтів.

16.02.2018

20 порад про дитячу агресивність

Агресія – це стан, який іноді є наслідком важкої ситуації у сім'ї чи родині, конфліктів між дорослими. Для дитини – це знак того, що вона в чомусь відчуває дискомфорт, невдоволення.

16.02.2018

Тим, хто залишився

Що і чому відбувається з нами, коли ми втрачаємо близьких? Чому так болить, чому настільки важко дихати, а страждання настільки тотальні, що не знаєш куди від них дітися.

Головне
Ця стаття пропонує чотири практичні поради щодо виховання почуття гідності у дітей: використання негативного досвіду для розуміння особистих кордонів, приклад дорослих як модель поведінки, розвиток емпатії до інших людей та підтримка гідних вчинків дитини.
діти
  1. Шляхом від протилежного
    Як би це абсурдно не звучало, але допомогти дитині зрозуміти, як це бути гідним, можна шляхом від протилежного. У житті кожної дитини є моменти, коли вона плаче чи скаржиться батькам на несправедливість, зверхність, агресію, ігнорування, біль, самотність, тощо. Те, що в таких ситуація вона переживає, сигналізує самій же дитині про те, що хтось порушує її особистісні кордони, а цим кордоном є почуття поваги до неї, її цінності.
    Відчуття нікчемності, приниження та образи дають можливість дитині зрозуміти, що таке негідний вчинок, як не варто робити з іншими і коли варто захищати себе. Тоді дитина розуміє, що таке гідність, самоповага та взаємоповага – це коли помічають тебе і твої почуття, з тобою "рахуються" і ти є важливим.
    Потрібно пояснити дитині що ні вона, ні хтось інший не заслуговує на погане ставлення до себе. І навіть, якщо такі ситуації стаються, вона зобов’язана про себе попіклуватися – захистити себе або допомогти іншим.

  2. Виховує оточення
    Найкраще виховувати дітей своїм власним прикладом та поведінкою. Ставлення дорослих до дітей визначає модель поведінки, яку діти будуть втілювати у своєму житті. Навчити дитину бути гідною – означає самому бути гідним. Діти копіюють не лише поведінку, але й цінності та моральні принципи дорослих. Але якщо діти все ж таки стали свідками негідної поведінки, наприклад, сварка між дорослими, спробуйте потім окремо пояснити дитині причини такої ситуації.

  3. Співпереживати
    Варто розмовляти з дітьми про ситуації, які сталися з іншими людьми. Важливо, щоб дитина не лише знала, бачила чи спостерігала за ситуаціями, але й навчилася помічати інших людей. Це як "слухати" і "чути", "дивитися" і "бачити", аналізувати ситуацію з точки зору гідний-негідний та проживати її емоційно. Наприклад, "Як ти думаєш, що може відчути ця дитина, коли з нею ніхто не хоче бавитися через те, що… ? Як тобі, коли з тобою ніхто не хоче спілкуватися?"

  4. Хвалити та зауважувати гідні та достойні вчинки дитини
    Потрібно щиро захоплюватися дитиною в ситуаціях, коли вона вчинила щось добре. Іноді вчинки дітей є гіднішими за вчинки дорослих, але нам соромно це визнавати і озвучувати перед дітьми. Дорослим важко визнавати, що діти в чомусь є за нас кращими.
    Важливо поважати дитину, навіть якщо їй 3 чи 14 років. Фіксувати у дитини її позитивні та достойні риси характеру, дозволяти бути такою, якою вона є. Вона повинна знати про свою цінність, бути впевненою у ній.

Опубліковано:

Останнє редагування:

Примітка редакції: підзаголовки та елементи навігації могли бути додані автоматично для зручності читання. Вони можуть не бути частиною авторського тексту.

Коментарі
Коментувати
Поки що немає коментарів
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся. Увійти / Зареєструватися

Інші статті цієї тематики

16.02.2018

20 порад про дитячу агресивність

Агресія – це стан, який іноді є наслідком важкої ситуації у сім'ї чи родині, конфліктів між дорослими. Для дитини – це знак того, що вона в чомусь відчуває дискомфорт, невдоволення.

Читати статтю
08.12.2017

Одна реальність - різне сприйняття

З наших стосунків із батьками виростають всі наші наступні стосунки та взаємини із оточуючим світом та іншими людьми. Саме в сім’ї чи в середовищі, що замінює її, ми засвоюємо перші патерни поведінки, налаштування й стереотипи...

Читати статтю
26.08.2017

Вундеркінд або амбіції дорослих

Батьками здібності дитини сприймаються як предмет гордості, «вундеркінду» прощають капризність, агресивність, зверхність у спілкуванні, бо ж дитя «надрозумне».

Читати статтю