Як говорити з дітьми про гідність

1. Шляхом від протилежного
   Як би це абсурдно не звучало, але допомогти дитині зрозуміти, як це бути гідним, можна шляхом від протилежного. У житті кожної дитини є моменти, коли вона плаче чи скаржиться батькам на несправедливість, зверхність, агресію, ігнорування, біль, самотність, тощо. Те, що в таких ситуація вона переживає, сигналізує самій же дитині про те, що хтось порушує її особистісні кордони, а цим кордоном є почуття поваги до неї, її цінності.
   Відчуття нікчемності, приниження та образи дають можливість дитині зрозуміти, що таке негідний вчинок, як не варто робити з іншими і коли варто захищати себе. Тоді дитина розуміє, що таке гідність, самоповага та взаємоповага – це коли помічають тебе і твої почуття, з тобою "рахуються" і ти є важливим.
   Потрібно пояснити дитині що ні вона, ні хтось інший не заслуговує на погане ставлення до себе. І навіть, якщо такі ситуації стаються, вона зобов’язана про себе попіклуватися – захистити себе або допомогти іншим.

2. Виховує оточення
   Найкраще виховувати дітей своїм власним прикладом та поведінкою. Ставлення дорослих до дітей визначає модель поведінки, яку діти будуть втілювати у своєму житті. Навчити дитину бути гідною – означає самому бути гідним. Діти копіюють не лише поведінку, але й цінності та моральні принципи дорослих. Але якщо діти все ж таки стали свідками негідної поведінки, наприклад, сварка між дорослими, спробуйте потім окремо пояснити дитині причини такої ситуації.

3. Співпереживати
   Варто розмовляти з дітьми про ситуації, які сталися з іншими людьми. Важливо, щоб дитина не лише знала, бачила чи спостерігала за ситуаціями, але й навчилася помічати інших людей. Це як "слухати" і "чути", "дивитися" і "бачити", аналізувати ситуацію з точки зору гідний-негідний та проживати її емоційно. Наприклад, "Як ти думаєш, що може відчути ця дитина, коли з нею ніхто не хоче бавитися через те, що… ? Як тобі, коли з тобою ніхто не хоче спілкуватися?"

4. Хвалити та зауважувати гідні та достойні вчинки дитини
   Потрібно щиро захоплюватися дитиною в ситуаціях, коли вона вчинила щось добре. Іноді вчинки дітей є гіднішими за вчинки дорослих, але нам соромно це визнавати і озвучувати перед дітьми. Дорослим важко визнавати, що діти в чомусь є за нас кращими.
   Важливо поважати дитину, навіть якщо їй 3 чи 14 років. Фіксувати у дитини її позитивні та достойні риси характеру, дозволяти бути такою, якою вона є. Вона повинна знати про свою цінність, бути впевненою у ній.