ЗДравствуйте Незнайомка. Ви дуже хорошо написали що Ви вмієте: "добре знаю як сваритись,не показувати своїх почуттів,не розказувати нічого батькам "
Ви вже добре бачите по якій траекторії рухаєтесь: Ви ідеальна-Ви найнещасніща на світі - втішайте мене, спасіть мене. А їм, цим хлопцям, в 20-25 нікого спасати не хочеться. В них і своїх проблем з горою, в тому числі в сім'ї, особливо зараз. Їм хочется приємно проводити час. Принаймні, Незнайомко, на перших зустрічах. Та й надалі, якщо все що Ви говорите - це нарікання на сім'ю, то самі зрозумійте - Ви б такого хотіли? У мене просто таке враження що все що Ви можете насправді розказати - це негаразди у своїй сім'ї. А що можна розказати помимо цього? може щось з навчання? може якісь смішні епізоди з дитинства. Спробуйте знаходити ще якісь теми для розмов, для думок. Не може ж життя з одних сварок складатись, а якщо це так - з цим треба щось робити. Якісь друзі, якісь справи, рукоділля, спорт.
Розумієте, життя таке, що навряд чи Вас хтось буде спасати. Як кажуть "спасение утопающего дело рук самого утопающего".
І от коли хлопець в свої там 22 бачить що Ви хочете щоб він Вас спасав, він лякається. Бо спасти це що значить - якщо Вас тероризує Ваша сім'я, то спасти це забрати Вас до себе, одружитись. А в 22 не всі до цього готові.
Якщо хочете звернутись до психолога безкоштовно - спробуйте у своєму місті знайти соціальну службу, там має бути психолог.
Ответ отредактирован автором 25-02-2015 14:24:46