Question

26-02-2015

Доброго дня!
Передісторія.....
Я вчуся в школі...там то я її і зустрів)))
У п'ятому класі вона перевелася у наш клас і вона мені досить сподобалася (але я думав перший погляд не брати до уваги, оскільки він часто буває хибний...). Я ні з ким не дружив, був інтровертом.
Але насправді я, можна сказати, пасивно діяв: я, маючи багато часу, багато думав про психологію стосунків, основу формування дружби (любові врешті-решт). Я почав змінюватися, відкриватися і всі почали це помічати......
Наступив дев'ятий клас...і тут мені на уроці крутиться думка: "Цікаво, я ж колись-небудь теж буду мати стосунки з дівчиною, сім'ю, дітей...мені вже треба шукати людину, з якою можна йти по житті...". Я оглянув своїх однокласниць.
Юля.....Юля....Хмм...Вона й дійсно дуже хороша: говірка, весела, вміє вислухати, ще й симпатична))) Та була єдина проблема: я ЗОВСІМ не мав досвіду спілкування з протилежною статтю...я так боявся, що на цьому все й скінчиться...я не мав з ким поділитися...
До наступного класу я не зробив нічогісінько...просто милувався нею...
У десятому класі мій однокласник спитав мене: "Хтось подобається, Віктор?"
Я не хотів казати, але згодом таки сказав...Я зробив ставку на те, що він таки комусь розкаже і щось зміниться...
Всі дізналися про це.
За десятий клас я зробив багато кроків вперед не дивлячись на страх...
Я питав її, чи буде вона зустрічатися зі мною, але я не врахував однієї помилки...з того часу не було ні одного побачення!
Вона сказала, що подумає...я пасивував...перше "покищо ні", аргументоване фразою "ми надто різні"...
На день Валентина я провів з нею побачення...її подруги переказали мені, що вона була в захваті...я спитав її знову а вона:"Вікторе, нам потрібен час, бо я тебе встигла сильно полюбила, але як друга...зачекай ще трохи..."
З'явився суперник. Тимчасовий. Вона закохалася в нього (по-серйозному), а він її використав...вона сильно сумувала по цьому приводу...
Я навіть поцілував її, але Юля у відповідь сказала "не наглій", поцілувала у щоку і втекла додому...
Зараз ми спілкуємося нормально, однак по словах її брата я занадто "науковий". Знайшовши тему для розмови я можу розкрити її досить широко, але взагалі я мовчун. Їй подобаються ті, хто багато говорить, але це не мій метод. Остання її фраза з цього приводу: "Дай мені час"...Я не знаю, чи це провірка, чи спроба спровадити мене...Не знаю що мені діяти...Її батьки добре ставляться до мене, я займаюся гітарою з її братом і маю змогу її регулярно бачити...Що мені діяти? Чекати чи діяти??

Вопрос от: Salamandr; Возраст: 16

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

01-03-2015 16:42:27Дополнение от автора

Дякую за попередні відповіді!
Для побудови серйозних стосунків. Я зайнявся цим питанням у такому юному віці для того, щоб не втратити її хорошою...Щоб вона не потрапила під вплив поганої компанії (вона насправді дуже хороша, розуміюча людина...)
Я просто хочу знати, чи зуміємо ми двоє створити дійсно міцну сім'ю у майбутньому і зараз, по суті, випробувати перевірку часом...
Дивно, але за 2 роки я не зумів її розлюбити...
Модливо, вона не підпускає мене до себе через брак довіри...
Зараз ми прекрасно спілкуємося як друзі...
Але чи можна здобути довіру з часом і перетворити дружні стосунки в романтичні?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Алексей Лемещук
(Одеса)

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Елена Шпундра (Киев) · Answer 1 · 2015-02-27 08:50:31

Виктор, а вы чего собираетесь ждать и сколько? Лет так до 88, пока ваша Юля не состарится и не умрет, так и не дождавшись от вас действий?
Разговоры, пусть даже самые умные это конечно прекрасно, но они быстро утомляют. Все же люди складывают пары не только для интеллектуальных бесед.
Знаете, как женщина, могу вам сказать, что лично я обращаю внимание и ценю мужчину, который искренне интересуется моей жизнью, когда он задает мне вопросы обо мне, и что главное, помнит ответы, когда замечает какие-то перемены во мне.
А как в вашем коротком общении- вы либо молчите, либо "Знайшовши тему для розмови я можу розкрити її досить широко"? И как вы находите тему? Потому что у меня сложилось впечатление, что это односторонний процесс- сам придумал, сам поговорил.
А бедная Юля слушает и думает "когда же закончится этот словесный понос".

Татьяна Александровна Бородавко (Донецк) · Answer 2 · 2015-02-28 20:46:38

У меня встречный вопрос. А чего Вы хотите от 16 летней девушки в свои 16 лет? Ваша цель?

Елена Шпундра (Киев) · Answer 3 · 2015-03-03 08:53:36

Кто ж вам ответит что вы сможете, а что нет и чем все обернется лет через 10-20?
Единственное, что хочу вам сказать, не привыкайте сразу маскировать истинные цели ложными. Вы же не ищите друга в Юлином лице, у вас к ней любовь. Да, у любви много компонентов, дружба один из них. Но основной это чувственная составляющая.
А так, что, делая вид что вы дружите с Юлей, вы так и рискуете додружить до того, что в итоге может ни любви не сложиться, ни дружбы, потому что ваша изначально была неискренней, это была дружба с "пиковым" интересом.
Удачи вам.

Чи час важливий фактор у розвитку стосунків?