Question

24-02-2019

Я збираюся покінчити життя самогубством.
Я з РФ,але впевнена,що звернення до російських служб допомоги мені лише ушкодить та буде мати негативні наслідки,тому прошу допомоги українців.Вибачте за можливі мовні помилки.
Сьогодні мені виконується 17 років,і я розумію,що я втратила все в цьому житті,що лише було можливо.
Взагалі,до самогубства я ішла 5 років.Спочатку це був просто селфхарм для притягнення уваги, потім серйозні думки,пізніше–наміри,і зрештою детальний план.
Розкажу про причини.Почну з того,що я дуже самотня.В мене ніколи не було справжніх друзів в реальному житті(спроби дружби були,коли навчалася в 3-4 класах,але мені двічі зраджували).Осатанію краплею став ухід з життя єдиної близької для мене людини–бабусі.Вона дійсно спробувала мене зрозуміти,могла по-справжньому підтримати.Тепер я нікому не можу довіряти.Мама ставиться до моїх проблем дуже легкодумно,і або називає їх дурницею,або загрожує психлікарнєю.Щодо суїцидальних думок я зверталась до єдиного в моєму місті психотерапевта,але він мене лише добив–спроби самогубства зросли в 3 раза.Що стосується психологів,у моєму місті взагалі немає спеціалістів,які працюють в даному напрямку(тому і звертаюсь до онлайн-служб,тому що потрапити на очну консультацію просто неможливо).
Крім того у мене з родичами дуже різні політичні погляди,і через них на мене оказується тиск.Я,хоч і народилася та виросла в РФ,я завжди не любила цю країну…Прикладна з 7-8 років це почалося,тобто фактично тоді,коли я дізналася,що живу в РФ.Довгий час я шукала своє місце під сонцем.Спочатку мій вибір пав на Україну.Але в тому віці я була дуже наївною,і убирала в себе все,що мені казали.Батьки,з рештою,відговорили мене.Потім розглядала США,потім Білорусь,але мені нічого не підійшло.Усвідомивши те,що мені ніколи не мігрувати з РФ,я почала готуватися до самогубства.Вивчала багато інформації про це,і коли всі російські інформаційні криниці закінчилися,стала читати білоруські.Їх було дуже мало,тому добралася до українських.Випадково натикнулася на спільноту«Відмова від самогубства»,консультант якої я відговорила мене від цього кроку,в тому числі пропонувавши міграцію в Україну.(Але зараз мені навпаки намагаються налаштувати на те,щоб залишитись в РФ).Але я тут жити не можу.Разом с тим розумію,що мігрувати неможливо.Проблема в тому,що в мене ДЦП,і без супроводжування не обійтися.Я зверталась до 5 українських державних організацій,але ва усіх випадках отримала відмову.Я не знаю,що мені робити в цієї ситуації,я у відчаю

Вопрос от: Марина; Возраст: 17

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

24-02-2019 14:24:19Дополнение от автора

Я не думаю, що мені відмовили за тією причиною, що я не потрібна в Україні; я більш схиляюся до того, що держава не має намірів зв'язуватись з країною-агресором (так мені пояснили українськи юристи). В Білорусь я би їхати не хотіла, тому що як нація білоруські народ зникає: всі говорять російською, а за білоруську мову можуть ледве не посадити. Це не відповідає моєї меті позбавитись від усього російського (у зв'язку з русофобією). Крім того, в такому випадку мені прийдеться отримувати російську вищу освіту, а ще плюс до того знаходитись в Росії не до 18, а до 20 років (тому що в 20 треба змінювати паспорт згідно з російським законодавством, а не то буде штраф, а в Україні можна було б отримати притулок). А що стосується супроводжування, до Білорусі мене і мати супроводити може. З Україною так не вийде за тією причиною, що вона її ненавидеть.

24-02-2019 14:39:03Дополнение от автора

Про самогубство з 12 років я думаю через постійну відсутність розуміння, підтримки. Можливо, це в великої ступені зв'язано з самотністю.... Про міграцію я почала з таких ранніх років думати, тому що усвідомлювала, що Росія для мене чужа. Це не погана або добра країна, вона просто не моя.
Як я вже казала, в моєму місті немає кваліфікованих спеціалістів, тому можливість допомоги фактично відсутня. Мама спробувала домовитись зі шкільним психологом, але відмовили.
Я зверталась до психіатра влітку 2017 р., він припустив кучу діагнозів. Тоді ми з мамою звернулись до психіатра не в моєму місті, а в обласному центрі. Він сказав, що в цілим все нормально, є лише розлад адаптації (і це кваліфікували навіть не як діагноз, але як проблему, яка потребує рішення; порекомендовали психотерапію). У листопаді 2017 зверталась до психотерапевта, пройшла весь курс лікування, але як я вже сказала, добрих результатів це не дало.

24-02-2019 17:44:16Дополнение от автора

Мені пропонували звернутись до програми "Стосується кожного", але проблема в тому, що потрапити туди можливо тільки знаходячись на території України, тобто з супроводжуванням мені там не допоможуть. Я би мабуть і змогла самостійно якось мігрувати, але проаналізувавши все я зрозуміла: речи важать у кращому випадку 10 кг, ходити по вулиці я можу лише з ходунками, до потягу мені не забратись. Без супроводжування тут просто ніяк не обійтися...
Пропонували мені ще шукати чоловіка з України та мігрувати. Але ж ніхто з українців не поїде до Росії (за причиною війни). Тому виходить, що ця ситуація просто безвихідна.

24-02-2019 18:24:25Дополнение от автора

Постараюсь не здаватись та йти далі. Ви дали мені сили протягнути жити; щиро Вам дякую.

24-02-2019 18:27:26Дополнение от автора

*продовжити

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Ирина Островерх
(Харків)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Павел Леонидович Басанский (Киев) · Answer 1 · 2019-02-24 13:54:32

Если с Украины отказали (значит Вам сюда и не надо), может всё же поехать в Белоруссию?
Туда обращались?

Алексей Андреевич Ромащук (Николаев) · Answer 2 · 2019-02-24 14:16:38

Здравствуйте Марина. Можете рассказать почему вы думаете о суициде с 12 лет? Почему вы думаете о иммиграции с 7-8 лет? Жизнь и мир человека на много больше чем страна в которой он живёт.
Жизнь это дар.
Дар как, что-то данное нам и "дар" как наша способность.
Вам нужна психологическая помощь, возможно и помощь квалифицированного психиатра. Сочувствую, что у вас такие отношения с мамой и совсем нет поддержки.
Думаю вы сильная и хотите жить. И какие бы испытания ни дала нам жизнь, она обязательно даст и силы для их преодоления. Не сдавайтесь!

Ответ отредактирован автором 24-02-2019 14:17:14

Алексей Андреевич Ромащук (Николаев) · Answer 3 · 2019-02-24 14:46:23

Сейчас есть возможность проходить онлайн психотерапию у любого специалиста на ваш выбор.
Конечно нужно понимать, чего вы хотите от общения с психологом.

Юрій Юрійович Змієнко (Тернопіль) · Answer 4 · 2019-02-24 16:02:34

Доброго дня! У вас чіткі думки і маєте свою позицію, маєте ціль, знаєте чого хочите! Бачу вас як сильну людину яка б могла багато чого зробити в цьому світі! У вас сильних характер, і ви послідовно вирішували проблеми з фахівцями, отже в людина яка може справлятись. Розумію що у вас основна потреба це порозуміння і знаю наскільки це дійсьно трудно в наш час знайти людей які були по духу схожі з вами. Всеж спробуйте знайти себе в якихось соціальних програмах як учасник чи активіст (інколи сильні люди зтикаються з проблемою з якою їм важко справитись і коли вони якось з нею справляються то розуміють тих які в подібній ситуації і допомагають їм, і це часто стає справою життя і додає сил жити) і дійсьно зараз є можливість працювати і по скійпу, бо підтримка це важливо але робота з спеціалістом спонукаю всеж навчитись опиратись на себе бо інакше це залежність від інших.

Юрій Юрійович Змієнко (Тернопіль) · Answer 5 · 2019-02-24 18:00:10

Можливо поки не час для цього! РІшення може зявитись з часом бо хто шукає той знаходить. Думаю що ви зробили багато і в цьому молодец, але точно не все або принаймі на цей час все але часи міняються і люди знаходяться. В цьому світі тільки сильні духом можуть показати іншим що можливо все якщо хотіти і не зневірюватись.

Юрій Юрійович Змієнко (Тернопіль) · Answer 6 · 2019-02-24 18:30:36

Вам дякую за вашу волю і силу, ви мене теж надихнули. Дякую що вирішили не здаватись, радий що є такі сильні люди як ви!

Допоможіть, я так більш не можу!