Question

04-04-2019

Доброго дня, розкажу трохи про себе. Після закінчення 11 класу я вирішила обрати інших шлях на відмінно від моїх однолітків, я не пішла навчатись в універ, коледж , я пішла навчатись в приватну школу перукарського мистецтва, познайомилась з багатьма цікавими і різними людьми, я набула нових навичок , звичайно мені потрібна практика щоб розвиватись і знати краще, так я і роблю після закінчення. Я влаштувалась в хороший салон , де працюють майстри з великим досвідом, стрижуть волоссям як пишуть, просто божественно воно розсипається в їхніх руках, я в порівнянні звичайно на дуже низькому рівні, але я помітила сьогодні що я набрала в рот води, я не можу заговорити з людьми, від хвилювань я червонію, і вже нічого не бачу, я працюю ніби з закритими очима, аби скорше вона пішла , і результат був хочаб на 3. Мене це дуже розчаровує, я Ніби маю шалене бажання займатись цією справою, але я розгублююсь і це в мені відкладається, я багато читаю , і менше спілкуюсь з людьми , в колективі мовчу , і тільки усміхаюся в відповідь, з друзями не маю бажання розвивати якісь стосунки, за мій час багато хто плював на ці стосунки і обирав щось інше( тусовки, людей, захоплення) Я просто не маю ніякого натхнення , я багато працюю , щоб менше гуляти , бо немає з ким, не хочу зустрітись з старою подругою бо вона буде розказувати щось схоже що і вчора , та й ділитись своїм не впевнена що почую щось нормальне в відповідь, я грузну в думках ..

Вопрос от: marine ; Возраст: 17

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

05-04-2019 11:33:27Дополнение от автора

Питання в тому , що я не можу знайти виходу з лабіринту думок, я завжди свій поганий настрій "запиваю" хорошою книжкою, але зараз , мені навіть цього не хочеться, раніше коли в мене не було якихось складників для того щастя, я собі сама казала, от закінчу навчання, от докуплю всі інструменти, от появиться в мене робота , все зміниться. Та коли я отримала це все що мені так бракувало, мої очікування не співпали .. Мені можливо стало трошки легше, але я не розумію чому в мене зник інтерес до людей , я не комунікабельна , мені просто немає чого сказати, в колективі я слухач скорше, єдине що я говорю це повторюю їхні слова іншими словами якщо погоджуюсь, я просто не можу зрозуміти що відбувається, чи можливо я помилилась професією? Мені це подобається , але я маю ще слабкі місця , і мабуть воно мене вже виїдає так? Як мені знайти компроміс з собою? Як себе надихнути чимось? Я дуже давно хочу вирватись з міста , там де ліс і гори. Але чи знайду я там відповідь?
Подруга з якою я гуляю вечорами, вона хороша , але з рештою я помічаю що вона нічим не відрізняється від попередніх, через рік спілкування вона звикне до мене , і обере щось цікавіше , я не можу їй довіряти , мені не страшно що вона зникне , я до цього готова , і готова до осаду який залишиться, але можливо проблема в тому що я її відштовхую сама? Я не впевнена в своїх діях , і я хочу розібратись

05-04-2019 12:28:34Дополнение от автора

Можна спробувати і літературу , треба з чогось почати

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Ирина Островерх
(Харків)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 1 · 2019-04-04 21:41:33

Добрий вечір! Проблема в тому, що "я не можу заговорити з людьми, від хвилювань я червонію, і вже нічого не бачу, я працюю ніби з закритими очима, аби скорше вона пішла , і результат був хочаб на 3. Мене це дуже розчаровує, я Ніби маю шалене бажання займатись цією справою, але я розгублююсь"? Чи у тому, що "менше спілкуюсь з людьми , в колективі мовчу , і тільки усміхаюся в відповідь, з друзями не маю бажання розвивати якісь стосунки, за мій час багато хто плював на ці стосунки і обирав щось інше( тусовки, людей, захоплення) Я просто не маю ніякого натхнення , я багато працюю , щоб менше гуляти , бо немає з ким, не хочу зустрітись з старою подругою бо вона буде розказувати щось схоже що і вчора , та й ділитись своїм не впевнена що почую щось нормальне в відповідь, я грузну в думках?" Сформулюйте запитання.

Ольга Васильевна Родионова (Киев) · Answer 2 · 2019-04-05 00:58:03

Да, действительно, вы прямо здесь показали, как погружаетесь в свои мысли. Начали с обращения "добрый день " и я почувствовала с вами контакт, а к концу сообщения вы как будто стали уходить в себя, обрывая наш виртуальный контакт. Заметили?

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 3 · 2019-04-05 11:46:46

Самий кращий шлях - піти на терапію очно або онлайн "Я не впевнена в своїх діях , і я хочу розібратись" - чи є така можливість? Можу відправити на пошту літературу для самодопомоги.

Ольга Васильевна Родионова (Киев) · Answer 4 · 2019-04-05 12:39:48

Пока вы живёте 90% времени в своих мыслях и по-настоящему не видите реальных людей, а видите только свои мысли об этих людях ничего не поменяется.
Рекомендация вам - начните замечать живых людей вокруг, а не свои мысли о них

Ответ отредактирован автором 05-04-2019 12:41:07

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 5 · 2019-04-05 14:58:47

Напишіть мені на пошту, надішлю літературу для самодопомоги.

Я замкнулась