Question

23-11-2019

Добрий день, мені 27 років. Живу з хлопцем 3 роки, теж 27 років. Вирішили розписатись. Він працює до пізна, я теж, приходимо майже в той же час додому.
Часто сваримось. Він дуже імпульсивний, може зриватись на мені за дрібниці чи коментувати: не так стала, не завчасно витянула гроші перед оплатою, чи спотикнулась і т.д. Може викрикнути неочікувано і це мене лякає, може вдарити в стінку кулаком, обзиває. Я дуже терпелива, стараюсь все згладжувати, але іноді вже не вистачає сил і емоційно здаюсь:плачу чи кричу, але намагаюсь контролювати слова не обзивати як він під час гніву.Мене лякає його поведінка, що це може відображитись на майб.дітей. Він працює фізично, я розумово і під кінець вечора обоє стомлені, він практично не говорить зі мною, а я емоційно хотіла б розповісти про свій день (сам не спитає), коли щось наплутаю чи призабуду кричить і навіть якщо куплені білети кудись посварились і не поїхали. Якщо поїздка стосується його друзів, може мене залишити саму і поїхати до когось з них (чи то на дн, чи то просто).Я просто запуталась і вже не знаю як краще вчиняти. Сам він турботливий, придбав квартиру для нас, мені дарує квіти, готує вечерю, підтримує як може, я відчуваю і бачу,що любить. Нічого не жаліє для мене, лише емоційно в нього не виходить себе контролювати, а я вже починаю комплексувати і починаю вірити дійсно в його слова-образи,що я така...Іноді може сказати те, що чого не було, але потім переграти ситуацію,щоб він взагалі не був винним коли сваримось.
Я боюсь,що зроблю помилку в житті, я завжди вагаюсь перед тим щоб зробити щось. Так, я не впевнена, але не завжди..я стараюсь зрозуміти його, його дії, іноді ж і я не права..але його зриви і дії в гніві мене лякають. Як бути, розпис через неділю, посварилися і не поїхали в поїздку яка була запланована як подарунок на мій дн, бо я під час розмови переплутала і сказала не той час заселення в готель, який він написав у вайбері і насправді ми мали заселитись... він зірвався, а я боюсь що його образи будуть завжди в нашій сім'ї..через нерви мені здається я дійсно багато чого вже путаю і забуваю(((

Вопрос от: nik059; Возраст: 27

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

23-11-2019 10:53:23Дополнение от автора

Він матеріально допомогає мені, купує все, що необхідно.
Він розумний, відповідальний, турбується..
Він знає, що в нього такий складний характер..Ми з ним про це говорили, були періоди, коли він стримувався в моментах, коли б раніше зривався через дрібниці. Так, я пропонувала звернутися йому до психолога або сходити разом, щоб він сам почув не від мене коментарі про себе зі сторони, я почула свої помилки..він промовчав

23-11-2019 11:10:27Дополнение от автора

Ірина, можливо, я не заперечую. Але коли так, я підходжу і говорю про це.
Я говорила, що мені боляче чути образи і це вплине на мій стан, критику і відчуття впевненості в подальшому біля нього. Він каже, що це в пориві гніву, все то не так. Типу він не хоче ображати, але так виходить.Він оплачує все, оця чоловіча відповідальість за сім'ю, за ставлення до дітей є. Просто оцей момент єдиний який мене лякає, я читала, слухала тренінги психологів, шукаю в собі проблему, але не виходить((єдине, що трішки змінюється. Коли проговорюємо ситуації з часом бачу результат, інші дії і відношення. Але я відчуваю, що це впливає на мій емоційний стан я нервую кожного разу, що ми посваримось. Він нервує, щоб не посваритись. Були періоди коли взагалі все складалося і дійсно все ок.
Можливо це його і мої нерви, що нема житла свого, він виплачує в розрочку квартиру, платить за оренду.
Ми обоє не хочемо сваритись, але він начебто або провокує мене, або сам заводиться не з нічого.
Я не знаю...він дуже добрий, ніколи не відмовить в допомозі..я дійсно думала, щоб сходити до психолога, бо сама вже відчуваю, що починаю бути іноді грубою як він, не помічаючи за собою..

23-11-2019 11:35:29Дополнение от автора

Ольга, він може працювати 7 днів в неділю, частіше 6 він працює фасадчиком.
Він почав так працювати, щоб мати змогу виплачувати квартиру.
Я старалась йому сприяти:готувати вечерю, створювати спокійну атмосферу дома. Але з часом я не можу кожного вечора мовчати, не поговоривши зовсім. Я навпаки пропонувала не раз сходити разом на масаж, чи завжди була за коли йшов в баню з хлопцями (у нього болі в спині).
Коли просить роблю масажі.
А зараз він мені так здається наслухався що хлопці п'ють пиво кожного вечора і сам почав, по 0,5 чи літри пити. Я намагалась цьому завадити, але він каже йому так краще після морозу, розслабитися. Я то нк проти, але не кожен день. Пропонувала напустити ванну чи сходити в спа, він не хоче..або каже, що ці гроші докладе на оплату квартири. Так, у нього є ціль,яка мені до вподоби, але наслідки такі мене пригнічують. Ми про це говорили...він з чоловіків які мало говорять, більше діють, компліменти для нього це мало що порівняно з діями, тому їх майже нема,

Я просто боюсь, що коли я вийду заміж, то такі зриви не припиняться, просто я вже казала чому я маю відповідати за дії інших, або відчувати вину за них, або ж за дурниці відчувати пригнічення і таке відношення. Я розумію він стомлений, але я теж стомлююсь і емоційно він ще більше мене виснажує...я просила контролювати себе, можливо він такий, це його недолік, але це боляче чути таке, тим паче просто на рівному місці. У мене не виходить...бути винною постійно, що не так глянула, чи не доготувала вечерю це занадто. Можливо це наслідки дій його батьків, які відобразились на ньому. Я не кажу що я ідеальна, теж буваю не правою, але б хотілось щоб цього було менше, більше порозуміння

23-11-2019 11:49:53Дополнение от автора

Ірина, от Ви на 100% праві.
Він такий, не признає...але коли мовчить не перечить, то це типу зрозумів і не робить такого.
Я пробувала вже почати з себе, але він мене просто всеодно виводить з рівноваги чи провокує. І в кінці кінців я не витримую і починаю нервувати. Як він каже, сім'я це робота двох, винні обоє. Але чому ж він тоді так ображає, коли не хоче. Він дійсно як той кіт, я ввечері його шкодую і він засинає...але я дівчина і мені боляче, а ці слова в мені осідають, емоційно сильною мені бути вже не так легко, бо ставити себе на його місце думати про свої вчинки зі сторони, мені так це не легко...Я розумію жінки, вони можуть все, та чомусь я просто вже виснажена цим, роботою над цим, я так хочу емоційного захисту і спокою..Я його люблю, він хороший, просто ці зриви я боюсь, я не хочу бути психічкою, неврівноваженою, не зрозумілою десь. В такому стані мені тяжко працюється, я знесилена. Мені просто здається я вже не розумію, що правильно роблю що ні. Я просто втомилась...може на це потрібно більше часу, робота з психологом. Бо я вже зациклююсь на своїх діях і тому щоб він не підвищував голос...

23-11-2019 12:12:18Дополнение от автора

Ірина, Ви праві.
Я пробувала, підійти по іншому, оцінити ситуацію і виходило. Я подумками цьому раділа, признаюсь чесно, я гордилась в деяких моментах, що у мене навіть вишло. Але просто мене в душі так дратує і так хочеться сказати йому щось у відповідь і теж нагрубити як він чи скривитись. Це реально тяжко в собі подавляти кожного разу. І потім я усвідомлюю, що він розуміє це як нормальне відношення, що як він каже «а що тут такого?» і це продовжується..і він не зробить інакше або ж мені ще потрібно більше витримки..
Скажіть, це так реально не легко жінкам?отак завжди потрібно себе контролювати?
Ну нормальний ж, і води принесе, і приготує, але не бачить що я роблю, не поцікавиться мною а мені так би цього хотілось. Ну от чому вчора ми не поїхали? Я чесно просто так в душі розсердилась, що ні за чого на ровному місці обізвав...да я перепутала час, то що тут такого?чому не може він просто спокійно підійти і сказати «ти мабуть перепутала, ми о 13:00 засиляємся» а не орати на мене. Просто через неділю розпис, ми вже обоє думаю запутались, і я починаю тормозити, бо не хотіла б такого в нашій сім'ї і він це знає...Я йому казала, що коли він кричить я розгублена стаю, мені страшно, я з дитинства цього боюсь, це саме гірше на мене, коли кричать ..я просто боюсь зробити не вірний крок. Чому ж у нього такі реакції..на друзів він ж так не реагує, спокійний, сміється, а на мене каже, бо я типу з ним живу і що? Це можна отак?(((
Чесно слова закінчились, йому якось по іншому щось пояснити...

23-11-2019 12:31:23Дополнение от автора

Я сержусь на себе, що ось я злюсь, а потім відішла і все...
І хотіла б помиритись і так в більшості випадків.
Ірина, Ви задаєте питання, і мені так хочеться, щоб все змінилось на краще, ми не сварились..Я розумію, не потрібно терпіти образи як радить Ольга. Я просто хочу зрозуміти, які недоліки будуть завжди присутні у нього, чи я їх прийму і з чим необхідно працювати, щоб змінити...Що є нормальним, а що навіть не підпадає під можливе. Я дуже хвилююсь, хочеться щасливу сім'ю і гармонію, а не бути їжаком і кожного разу працювати і думати як це сказати, щоб не зірвався..може так і потрібно, але ж в міру і не на дрібницях

23-11-2019 12:33:53Дополнение от автора

Анна, думаю їх не буде.

23-11-2019 12:44:52Дополнение от автора

Можу зателефонувати

23-11-2019 12:54:20Дополнение от автора

Я дзвонила з лайфу 34 в кінці, Ви не відповідаєте((

23-11-2019 20:11:35Дополнение от автора

Павел, я не думаю, що він настільки такий...просто ці зриви бувають..

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Юлия Якименко
(Онлайн)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 1 · 2019-11-23 10:22:53

Доброе утро!
Зачем Вы все это терпите? Рождение ребенка может только усугубить Ваши отношения с ним. Вы ему не предлагали обратиться за помощью к психологу?

Костик Ирина Петровна Костик (Киев) · Answer 2 · 2019-11-23 10:48:31

Можливо, ви дійсно іноді провокуєте хлопця до агресивних реакцій, але! образи - табу. Або чоловік має навчитись себе контролювати, або ви маєте навчитись не замовчувати, а правильно і гідно себе поводити в конфліктних ситуаціях.

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 3 · 2019-11-23 10:59:02

Для того,чтобы больше понять, что между Вами происходит, конечно лучше обратиться вдвоем к семейному психологу. Вы говорите, что у него физическая работа. С чем это связано?

Костик Ирина Петровна Костик (Киев) · Answer 4 · 2019-11-23 11:00:08

Чоловіку складно признати свої помилки. І щодо психологів є уявлення - зараз мене чужа людина, як оте кошеня...) То у вас є шанс навчитися іншій стратегії взаємостосунків. Ви ж маєте вплив один на одного? Зміниться один, то й поступово зміниться інший.

Костик Ирина Петровна Костик (Киев) · Answer 5 · 2019-11-23 11:56:11

Можливо "винні" маємо замінити на "відповідальні"? Бо за виною слідує кара. От ви й "караєте" несвідомо чи свідомо один одного і за подавлені образи, розчарування, страх...А якщо усвідомити : люблю-ціную-бережу? Це ж можливо? Якщо навчитися управляти ситуацією, зараз ви лише реагуєте? Визначити, які приводи до конфлікту? Які ваша нова реакція і поведінка? Як відновити свій внутрішній статус гідності і сили?

Анна Автондилова (Киев) · Answer 6 · 2019-11-23 12:30:22

Что будет с отношениями если вы перестанете терпеть и сглаживать конфликт?

Павел Леонидович Басанский (Киев) · Answer 7 · 2019-11-23 16:21:59

Добрий

цитата:

я боюсь що його образи будуть завжди в нашій сім'ї..через нерви мені здається я дійсно багато чого вже путаю і забуваю(((

Правильно боїтеся - так і буде. Ваш хлопець - психопат і аб'юзер. І іншим він і не буде. Головне: як на Вас впливає спілкування з ним? Якщо ще більше нервуєте і починаєте відчувати себе нікчемою, то це Ваша людина?! Той, хто справді любить і хто рідний нам - тільки підтримує та допомагає. З ним спокійно. В ваших же стосунках все навпаки.

Павел Леонидович Басанский (Киев) · Answer 8 · 2019-11-24 02:16:26

цитата:

Може викрикнути неочікувано і це мене лякає, може вдарити в стінку кулаком, обзиває....
Якщо поїздка стосується його друзів, може мене залишити саму і поїхати до когось з них....
Іноді може сказати те, що чого не було, але потім переграти ситуацію,щоб він взагалі не був винним коли сваримось.

Може і не настільки. Вам краще знати.

Не впевнена, що роблю вірний крок