Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Якщо ви хочете досягти успіху, уникайте шести вад: сонливості, ліні, стр...»
Питання від: Лена Вік: 27

Почему бывает стыдно?

Здравствуйте! У меня такой вопрос: почему моему мужу постоянно стыдно?
Муж сказал мне, что испытывает чувство стыда за то, что:
- он из бедной семьи;
- его отец выпивал и ему говорили: *твой батя пьяный пошел*;
- у него низкая должность;
- он смотрит порнографию;
- он иногда перебирает с алкоголем.
Дело в том, что все тоже самое есть или было в моей жизни. И мне не стыдно, а ему стыдно, он это всячески скрывал. Теперь и мне за него стыдно, хотя повторюсь все эти явления имеют место в моей жизни. Ирония в том, что он стеснялся должности на которой мой папа проработал большую часть жизни. Получается, он в глубине души считает моего папу лузером?
Мой вопрос: почему ему стыдно?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Доброго ранку, Лена!

Я не можу сказати точно, що із Вашим чоловіком тому, що я із ним не спілкувалася, однак, відповідно до Вашої розповіді, у нього є психологічні травми із дитинства, які зараз актуалізуються. Те, що Ваш чоловік відчуває сором - це цілком номальна реакція на травму. Можливо за соромом ще ховається сум, біль і гнів на батьків. Націкавішим фактом є те, що у Вас є схожий травматичний досвід. Ви ходили до психолога із своєю проблемою і пропрацьовували її? Чому Ви так інтенсивно реагуєте на те, що чоловік відчуває сором? Можливо це щось і Ваше? Можливо він хоче розуміння і підтримку з Вашого боку внаслідок наявності схожого травматичного досвіду?

Я розумію, що Ви прагнете покращити стосунки із чоловіком і допомогти йому тому, що Ви зараз відправили свій запит на форум. Наявність у Вас спільних травм - це насправді хороший плацдарм для побудови ще ближчих стосунків, якщо Ви будете працювати спільно над своїми проблеми. Дуже часто, несвідо, ми приваблюємо в своє життя людей із схожими травмами, щоб їх пропрацювати і зцілитися.
Однозначно рекомендую кожному із Вас пропрацювати свої проблеми із психологом.

Ответ отредактирован автором 21-03-2020 10:10:05

Здравствуйте. Чувство стыда может стать одним из базовых в организации личности. Причина - детские отношения с родителями, которые прямо или косвенно транслировали чувство, что ребёнок недостаточно хорош. К тому же, в семьях, где родители имеют проблемы с алкоголем впринципе складываются отношения, распологающие к стыду и "прятанью" родительской "слабости". Если Вы испытываете стыд за него, то можно подумать о том, что Вы не так далеки от стыда и подобных проблем, как возможно, хотели бы. Вывод про папу-это Ваше виденье, возможно, у мужа есть и другие причины.
Доповнення від автора питання ·
Спасибо, еще такой вопрос: почему я получаю удовольствие, когда унижаю его? Иногда я невзначай, говоря о других людях, осуждаю *пороки* присущие его семье (и моей тоже), и чувствуя как он смущается получаю удовольствие. Откуда во мне эта жестокость? Это поведение касается не только мужа. Я веду себя как садистка по отношению со всеми, кто не может дать отпор.
Доповнення від автора питання ·
Были отношения с людьми, в которых я вела себя как жертва. А теперь решила хватит. Но это ж не повод быть садисткой. Возможно ли не быть ни в той и в другой роли? Есть ли альтернативы? Или жертвенность и садизм неотьемлемая часть каждого человека?
Это следствие низкой самооценки: увас низкая самооценка, вас когда-то унижали, вы чувствовали себя жертвой, по этому сейчас чувствуете потребность в компенсации. Делаете с людьми то, что когда-то делали с вами. Если вы так делаете с мужем, то постоянно задеваете его травмы, при тыких обстоятельствах его стыд не пройдет точно. Проработайте свои травмы и вы и муж, если муж не готов, тогда сами проработайте, у вас, видимо, не меньше, но вы их на мужа проецируете. Обратитесь к психологу в частном порядке. Если вы проработаете себя, то это будет положительно сказываться на муже, даже если он работать над собой не будет.
Так что все в ваших руках. вы женщина и в большей степени ответственны за семейную атмосферу. Не вините себя за "садизм", просто работайте над собой! удачи вам
Припускаю, що Ваша психологічна травма з дитинства сприяє тому, що Ви включате захисну поведінку у вигляді "атаки першою". Можливо Ви несвідомо переживаєте гнів, сум, біль та образу на батьків. Так, як Ви її не виразили і не прожили, то Ви зараз компенсуєте це у спілкуванні з іншими (особливо із чоловіком, який мав схожу ситуацію в житті).
Щодо позиції Жертви. В психології існує теорія про трикутник Карпмана. Ми граємо в психологічні ігри з іншими людьми і наші позиції часто змінюються: Жертва-Рятівник-Переслідувач. Ви просто переключаєтеся із однієї ролі на іншу, щоб уникнути близькості і попередити психологічний біль, який Ви пережили в дитинстві.

Рекомендація: піти на психотерапію, щоб пропрацювати травму, пов'язану з батьками. Ви не здатні змінити іншу людину, а лише себе, тому удачі!

Ответ отредактирован автором 21-03-2020 11:12:03

Действительно, жертвенность и садизм неотемлимы. Другой вопрос что от Вас зависит, как они будут выглядеть, как Вы будете себя вести, как с ними быть. В этом может помочь психотерапия. И да, рядом с другим человеком Вы можете чувствовать себя более садистичной, чем с другими.
Доповнення від автора питання ·
Уважаемые специалисты, благодарю за ваши рекомендации!
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.