Question

25-04-2020

Доброго дня!
Мої емоції почали притуплюватись десь у 11-12. Тоді у моїй голові появився , який заважав сприймати реальність справжньою. Я ходила до психіатра, але він сказав, що це через довге сидження в комп'ютері. Я обмежувала час проведення за комп'ютером до 2 годин місяцями, та нічого не змінювалось, а лише погіршувалось. Я не впевнена, чи це якось зв'язано з відсутністю емоцій, та все ж це варто написати.
У лютому я помітила, що нічогісінько не відчуваю. І з того часу трішки розійшовся, але емоції не з'явились. Наразі я не можу сказати, чи я взагалі колись відчувала, чи це фальшиві спогади мого мозку.
Я не маю можливості ходити до психолога чи психотерпавта і буду дуже вдячна, якщо ви порадите щось у коментарях.
Буду дуже вдячна!

Вопрос от: Діана; Возраст: 16

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

25-04-2020 15:12:04Дополнение от автора

Я відчуваю лише фізичні реакції, а емоції для мене як рефлекс, щоб залишатись у суспільстві. Я бачу абсолютні різні, та яскраві сни. Я нічого не відчуваю уві сні.

25-04-2020 15:14:59Дополнение от автора

У 11-12 я була дуже емоційна, в 99% процентах я була агресивна і мене було легко розлютити. Батьки це терпіли і я зрештую це переросла все це і зараз абсолютно спокійна, але байдуже спокійна, якщо можна так висловитись.

25-04-2020 15:20:40Дополнение от автора

Я не ходила до психолога із цим питанням, з батьками я це ніколи не обговорювала і не збираюсь, вони і так достатньо натерпілись зі мною.
Емоції для мене - інструмент, щоб залишатись у суспільстві та чогось добиватись.
Я роблю, що мені подобається - а воно мені не подобається, я купляю, те що мені подобається - а мені не подобається, я бачу жорстокість - і нічого не відчуваю, окрім якогось притягнення до ситуації.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 1 · 2020-04-25 15:06:09

Диана, добрый день
Попробуйте обратиться к другому врачу психиатру. Скажите, а что Вы можете ещё ощущать? Какие Вы видите сны? Что чувствуете во сне?

Галина Несмашна (Тернопіль) · Answer 2 · 2020-04-25 15:09:47

Діано, а що відбувалось у вашому житті в 11-12р. Які подіїі тоді були у вашому житті , житті вашої родини?
Чи говорили ви з батьками про те, що вас турбує? і як вони реагували на це?

Марина Луценко (Киев) · Answer 3 · 2020-04-25 15:13:39

Доброго дня, Діано! Яка ви молодець, що звертаєтесь за порадою, що працюєте над собою

Діано, чому припинили ходити до психіатра? Чи підтримують вас батьки у вашому прагнення розібратися зі своїми почуттями?
Хочу вас обрадувати, що якщо ви відчуваєте, що нічого не відчуваєте-це теж дуже сильні почуття! Можливо варто згадати ваше минуле, як відносилася ваша родина, однокласники до прояву віших емоцій раніше? Не бійтеся, відчувати, навіть те, що нічого не відчуваєте, це нормально себе слухати і іноді нічого не чути.
Діано, чи є у вас людина, якій ви можете відверто зізнатися у своїх переживаннях? Якщо ні-пишіть сюди ваші роздуми, не стримуйте їх у собі (описання проблеми вже є часткове її вирішення).
Що для вас емоції, як ви їх розумієте? Намалюйте, станцюйте, заспівайте-дайте можливість собі зрозуміти і навіть, неначе доторкнутися до цих почуттів. Страшно, так може бути страшно, навіть соромно. Але не страшно, коли тобі страшно

Галина Несмашна (Тернопіль) · Answer 4 · 2020-04-25 18:03:00

цитата:

з батьками я це ніколи не обговорювала і не збираюсь,

а чому б і не обговорювати те, що тебе хвилює, з близькими людьми, які вислухають, спробують зрозуміти і допомогти..
.чи можуть ваші батьки зрозуміи те, що відбувається з вами?

цитата:

я була агресивна і мене було легко розлютити. Батьки це терпіли

чи значить це , батьки витримували вашу агресію і могли допомогти вам опанувати себе?

цитата:

вони і так достатньо натерпілись зі мною.

як ви знаєте про це? це ваша думка чи озвучувані вам переконання батьків?

Я не відчуваю емоцій