Как донести бывшей жене что не могу без нее и что она приченяет невыносимую боль

Доброе утро! Сочувствую Вам! Если я правильно поняла , у жены своя жизнь? Что жена думает про отношения с Вами? Давно ли Вы расстались? Как долго были вместе? Почему расстались? Обоюдное ли это было решение? Вам сейчас больно так, как будто Вам отрезали ногу, поэтому Вам сейчас нужна помощь и поддержка - кто может Вас поддержать? Чем занимаетесь?

Доброе утро, Максим! Сочувствую Вам! У Вас сейчас непростой период и нужны поддержка и опора, чтобы прожить его. Прожить боль потери нелегко. Правильно, что написали об этом. Хорошо, если получится обратиться к специалисту, к психологу, вместе с которым найдете опоры и поддержку, чтоб прожить такую непростую ситуацию

Максим, доброго времени суток!
Сочувствую Вам, развод - это всегда боль. Рушится мир и жизнь перестаёт радовать. В такой ситуации очень важна забота о себе. Как вы можете это сделать? Чем Вы заняты основное время? Как проводите свободное время?
А кто инициировал развод и по какой причине?

уть вопроса такова что я не могу жить без нее в прямом смысле я потерял интерес мотивацию все потерял думаю постоянно только о ней ,

Вы оказались в ловушке. Не принимаете реальность. А она - прежняя, когда вы были вместе - кардинально изменилась. И Вы застряли. Перестали жить. Очевидно, себя не очень-то цените, с гордостью проблемы, адаптивные способности подорваны...

неужели она может меня забыть и розтаптывать чувства мне ведь больно

Вопрос естественный и наивный. Не забыть может, а чувств у нее к вам прошли. С этим разбиарться пришло время. Вам, прежде всего - как строили отношения, что в них привносили, как все разладилось...? для чего, собственно, чтобы извлечь уроки и ПОЙТИ по жизни дальше. лучше проделать эту важную работу совместно с психологом. Станет и легче на душе и в свою НОВУЮ жизнь вернетесь.

Доброго дня, Максим.
Дуже Вам співчуваю. Дійсно боляче бачити кожного дня колишню дружину, яка почала нове життя. Скажіть, будь ласка, якою була причина розлучення і хто був ініціатором? Що Вам давали ці стосунки, а чого у них не вистачало?

со мной избегает контакта любого я у нее в чорных списках везде

Дуже сумно це читати. А як же Ви домовляєтеся щодо виховання дитини, адже дитині потрібні двоє батьків? Як дитина сприйняла Ваше розлучення?

заменить ее я не могу все не такие она особенная

А в чому саме вона "особлива"? Що у ній є таке, чого немає у інших дівчатах?

Розлучення - це завжди втрата і, як будь-яка втрата, під час неї ми переживаємо наступні стадії: шок, заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття. Дуже важливо повністю перепрожити всі стадії (особливо гнів та депресію), щоб не застрягти у якійсь одній. Ви написали, що вже пройшов майже рік, однак Вам досі боляче. Я б Вам рекомендувала звернутися індивідуально до психолога, щоб Ви змогли конструктивно пережити цю втрату і емоційно відпустити її. Водночас, дуже важливо, щоб Ви обговорювали свою втрату із іншими та щоб Вас емоційно підтримували (родичі, друзі, знайомі і т. д,).

Ответ отредактирован автором 10-06-2020 12:04:14

все было норм а когда вышла на работу начала ставить условия первая з.п у них на работе как традиция идут все в кабак и напиваются ,место того что б в семье сделать маленький праздник, она предавала меня не раз с сотрудником я простил она клялась что больше так не сделает ,поссорились из за мелочи я даже не помню какой помню как выгнала сказала что я урод и что с сотрудником она себе все позволяла

Як так зрозуміла, що жінка Вам зраджувала? Зрада - це завжди дуже психологічно травматично, співчуваю. На скільки я зрозуміла, Вам не подобалося те, що Ваша жінка, замість того, щоб проводити час разом із см'єю, ходила відпочивати хз колеги (при цьому, вживаючи надмірно алкоголь). А зрджувала вона Вас ще до вагітності чи після, як вийшла на роботу? Що їй давав той чоловік, чого не давали Ви (вона Вам казала)?
Припускаю, що та сварка стала "останньою" краплею у ваших стосунках, адже у вас не було взаємодовіри, взаємоповаги, співпраці і т .д.

сейчас пытаюсь взять себя в руки мне предложили работу в столице , может если видеть не буду станет легче ,хотя ребёнок связывает

Поїхати в інше місто і почати нове життя було б найкращим варіантом (тоді Ви не будете постійно бачити дружину і, нарешті, відпустите ці стосунки) + відвідувати індивідуально психолога (адже помітно, що у Вас важкий емоційний стан, що Ви навіть почали ззловживати алкоголем). А з ким саме зараз мешкає Ваша дитина? Подумайте, як би Ви могли контактувати з дитиною, якщо будете мешкати в іншому місті?

Ответ отредактирован автором 10-06-2020 14:04:54

я постоянно делаю глупость когда понимаю что бывшая сейчас с другим я начинаю срывается покрывают её матом обзываю в СМС и понимаю что так делать не нужно и все равно это происходит руки начинают трусится и сердце выпрыгивает,становлюсь безконтрольным

Припускаю, що саме тому вона Вас заблокувала. Ви маєте право гніватися на неї, однак, робити це конструктивно (наприклад, вручну пишіть лист дружині, де опишіть весь свій гнів, сум і т. д.. Прочитайте лист, а потім порвіть і викиньте).

после того предательства во мне как будто что то сломалось в внутри может характер

Думаю, що у Вас зламався не характер, а зламалася довіра, зникло відчуття базової безпеки у стосунках + страх (що все зруйновано, Ви чогось немаєте, що має той чоловік) і гнів (на дружину, що зрадила і на себе, що вона мала причини зрадити) - це природня реакція.

с ребенком мне дают гулять ,каждый раз ребёнок спрашивает что произошло из за чего я стараюсь не говорить она ещё маленькая

Насправді, найгірше для дитини у ситуації розлучення батьків - це нерозуміння причини, адже тоді вона починає звинувачувати себе (і це, згодом, може несвідомо впливати на її майбутню модель стосунків). У таких випадках, найкраще для дитини - це спільне звернення колишнього подружжя до сімейного психолога + звернення дитини до дитячого психолога.

Да она изменила мне после дикрета когда устроилась на работу

Таке відчуття, наче це була реакція бунту на те, що Ви їй забороняли відпочивати із колегами + можливо компенсація всіх тих років декрету. А Ви підтримували жінку, коли вона була в декреті? Яким був її стан? Чого їй не вистачало (можливо вона казала)?

ребёнок живёт с ней

Хоча дитина живе з нею, проте це добре, що Вам дають із нею спілкуватися. Ви б хотіли більше часу проводити з дитиною? Якщо дитина живе з мамою, то Ви можете спокійно переїхати в інше місто і спілкуватися через відеодзівнки, приїжджаючи на вихідні, заьираючи дитину на тиждень до себе раз у місяць тощо (або ж, наприклад, розглянути варіант переїхати в інший район міста, щоб не зустрічатися з дружиною).

Я смотрю Вы из Львова и вспоминаю наше свадебное путешествие оно было во Львове мы жили прямо возле оперного театра эта неделя была не забываемая

Те, що Ви описуєте - це своєрідний "тригер", що запускає у Вас згадку про дружину. Так, як Ви досі не відпустили ці стосунки, то Ви на нього так і реагуєте. Повторю ще раз: найкраще - це звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта, адже помітно, що Вам зараз психологічно важко.

Ответ отредактирован автором 10-06-2020 15:23:20

Спасибо Вам огромное когда с кем то делишся всем что внутри сидит становится легче понимаешь что не сам

Дуже радію, що Вам стало хоча б трохи легше! Скажіть, будь ласка, чи є у Вас люди (батьки, родичі, друзі і т. д.), які могли б Вас зараз емоційно підтримати і вислухати?

я наверное делал что то не так из за этого она так поступила ,обидно то что я не понимаю что делал не так а она не приговорила это

Припускаю, що Вас зараз найбільше турбує питання: Чому? ("стадія торгів" на кривій втраті) У цій ситуації, найкращим варіантом було спільне звернення до сімейного психолога, щоб зрозуміти, як краще повідомити дитині про Ваше розлучення + прояснити причини розтавання.

я не верю что она все забыла и больше нет чувств ко мне хотя поступки её говорят об обратном

Я думаю, що вона точно цього не забула, однак щодо почуттів - це лише знає Ваша жінка.

Самое тяжолое состояние выходить из дома и через силу улыбается когда душа орет ,я в такие моменты чувствую себя дурачком а по другому как ??? не выходить ?

А навіщо посміхатися? Сумуйте, плачте, гнівайтеся, проте конструктивно (у кабінеті психолога). Чим більше Ви виражаєте свої почуття, тим швидше Ви відпустите втрату. Виходити із дому навпаки потрібно (адже Ви зайвий раз сидите біля вікна і спостерігається за життям жінки і знову травмуєтеся).

Ответ отредактирован автором 10-06-2020 20:06:22