Доброго вечора, Lora.
Дуже співчуваю, що Ви пережили такий негативний досвід.
цитата:
То что у него проблемы с психикой я уже поняла, другой вопрос почему человек так себя повел? Мать покрывает его поведение, так как именно она является источником всех проблем.
А що Вам дасть відповідь на це запитання? Насправді, не вато перекладати всю відповідальність виключно на матір, адже ніхто не здатний влинути на рішення і поведінку дорослої людини без її бажання. Це виключно вибір Вашого колишнього хлопця, тому лише він сам знає причину свого рішення.
цитата:
Как помочь себе забыть это все дерьмо и зажить счастливо, ведь проблема не во мне явно...
Скажіть, будь ласка, а що Вас тримало у цих стосунках протягом 2,5 років? Що вони Вам давали, а чого у них не вистачало? Безумовно, у ваших стосунках були і хороші моменти і не варто їх намагатися забути - це неможливо і навіть може ще більше сприяти зануренню у втрату. Для того, щоб Ви відпустили ці стосунки, Вам необхідно пвністю пережити основні стадії втрати: шок, заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття. Зараз складається враження, що Ви балансуєте між гнівом і торгами (обдумуєте, що могло спричинити таке його рішення і т. д.). На скільки я зрозуміла, пройшов невеликий проміжок часу після розлучення, тому Ваша реакція є цілком нормальною.
Для того, щоб якомога безболісніше пережити втрату:
а) говоріть про втрату якомога більше із іншими + пропросіть психологічної підтримки від родичів, друзів тощо;
б) напишіть лист хлопцю, описавши всі свої переживання, почуття, слова, які б Ви хотіли сказати йому наостанок. Після цього перечтайте про себе лист та порвіть, викиньте чи спаліть його;
в) якщо Ви бачите, що Вам всерівно психологічно важко - зверніться індивідуально до психолога, щоб якомога екологічніше пережити втрату.
У будь-якому разі, Ви молода, амбітна дівчина і у Вас ще все попереду. Я впевнена, що Ви знайдете чудового хлопця, з яким розбудуєте гармонійні стосунки. Водночас, ці стосунки були "плацдамом", який дав Вам важливі уроки (наприклад, що Ви не хочете хлопця, що психологічно не сепарувався від матері). Крім цього, Ви маєте пишатися собою, адже Ви та, хто боролася до кінця за ці стосунки, а це вже хороший "дзвіночок" того, що Ви готові співпрацювати у стосунках із майбутнім партнером.
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!