Плохие отношения с матерью и с собой

Доброго дня, Yana.

Он был пьяница и за счёт этого мог ударить маму. Это все заходило очень далеко и мы собрав вещи уехали в город пока папы не было дома. Через год он умер.

Дуже співчуваю, що Вам довелося пережити такий жахливий досвід! Це справді сумно. Ви маєте право гніватися на батька.

Мать ко мне почему-то сейчас относится как будто я ей жизнь испортила. Ничего не раскатывает и не спрашивает.

Якої поведінки Ви б хотіли від мами? Ви їй казали про це своє хвилювання?

Она до последнего запрещала мне учиться в колледже.

А як саме вона аргуменувала своє небажання?

Мама кричит на меня при любой возможности, моё мнение вообще не слушает. Я очень часто чувствую себя разбитой и подавленой.

Через що, зазвичай, у Вас виникають конфлікти із мамою?

Скажіть, будь ласка, що б Ви хотіли отримати від психологів?

Хотілося б аби мама ставилася до мене добріше та розуміла мене та мої думки.

Можете, будь ласка, розповісти детальніше, як саме має проявлятися її доброта (на поведінковому рівні)? Для того, щоб мама зрозуміла Вас і Ваші думки Ви маєте про них конструктивно говорити їй.

Я намагалася сказати про переживання, але завжди зупинялася.

Розкажіть про це детальніше. Що саме Вас зупиняло?

То в її розумінню коледж це як бурса тобто навіть нижче за технікум, вона просто не зрозуміла що коледж дасть мені ті знання які в інституті я не отримаю. Але все ж таки вона дозволила.

На жаль, іноді наші погляди і погляди наших батьків розходяться і це нормально. Це не означає, що Ваш погляд є неправильним. Скажіть, будь ласка, які саме знання Вам дасть коледж, яких Ви не отримаєте в інституті? Ви бачите себе майбутнім музикантом? Крім цього, Ви завжди можете (за бажанням) продовжити навчання в університеті - це не проблема. В коледжі зазвичай отримують ступінь "молодшого спеціаліста", а в універі "бакалавра" чи "магістра".

Конфлікти зазвичай виникають на пустому місці. Наприклад не прибрала в кімнаті, не помила посуд, або просто коли в неї немає настрою

Так було завжди, чи можливо, це почалося після якогось періоду (стресу, кардинальної зміни тощо)? Як у мами справи на роботі? Опишіть свій останній конфлікт, який спонукав Вас звернутися сюди.

Вона начє не розуміє що мене це турбує і я хочу побути сама.

А Ви прямо казали їй про це? На жаль, інші люди не можуть читати наших думок.

Зупиняло те, що вона завжди типу слухає, але нічого не відповідає, перекручає або переводить тему.

Перш за все, Ви маєте розуміти, що багато чого залежить від того, як саме Ви подаєте повідомлення (для цього варто було б розглянути конкретний приклад). Кодування і декодування інформації дуже складний процес і в повідомлення вноситься багато суб'єктивізму. Можливо вона не відповідає тому, що уважно Вас слухає,, щоб зрозуміти або чекає, поки Ви дозволите їй відповісти, чи намагається підібрати слова. У цей момент Ви можете так і сказати: "Для мене дуже важливий твій зворотній зв'язок. Чи не мола б ти, будь ласка, мені відповісти?". Якщо говорити про "переведення теми", то просто вкажіть на це "Вибач, але ми трохи відійшли від теми розмови. Пропоную нам повернутися до її обговорення". Якщо говорити про "перекручення": "На жаль, я не це мала на увазі. Давай я тобі ще раз спробую пояснити".

тотз самого ранку почала мені висказувати яка я погана дочка, що не уявляє як я буду жити коли піду вчитися, бо типу я не помила тарілку з якої вночі їла та не прибрала деякі речі. Це звучить дууже дивно.

Що саме Вам здається дивним? Насправді, я розумію і Вас і Вашу маму. З одного боку, це справді образливо, коли мама говорить, що Ви "погана донька" та не дає Вам автономії на відповідальність за власні дії - Ви маєте право гніватися і сумувати. З іншого боку, мама хвилюється за Ваші побутові навички самообслуговування, адже Ви скоро поїдете в коледж, де будете жити самостійно і ці навички є дуже важливими. Ваша мама турбується про Вас, але використовує деструктивну стратегію - знецінення чи залякування (як, скоріш за все, робили її батьки).

У цьому випадку я рекомендую Вам наступне: скажіть мамі, що Ви розумієте, що вона хвилюється за Вашу самостійність, відповідальність, навички самообслуговування і намагається навчити Вас - це прояв турботи. Однак, на жаль, такий підхід лише демотивує Вас, засмучує і Ви не рухаєтеся з місця (особливо фраза, що Ви погана донька). Ви розумієте, що цей спосіб виховання вона перейняла, скоріш за все, від власних батьків і Вам шкода, що у неї було таке дитинство. Водночас, вона - не її батьки і Ви б хотіли вибудувати із нею більш гармонійні близькі стосунки, де б ви обоє отримували задоволення від спілкування. Таким чином, Ви пропонуєте наступне: мама не обзиває і не знецінює Вас, коли Ви не поприбирали за собою, а просто залишає це на Вашій відповідальності (Наприклад, "якщо я не попру свій одяг, то, рано чи пізно, мені не буде в чому ходити і це лише моя відповідальність, щоб його попрати. Таким чином, я навчуся брати відповідальність за наслідки своїх дій").