Question

21-12-2020

Добрый день!
Я Таня,и мне почти 15 лет.
У меня очень плохие времена,с первого класса меня унижали за лишний вес,и из за чего у меня проблемы с уверенностью и самооценкой. Я очень закрытый человек,редко с кем общаюсь.
На данный момент у меня проблема с родителями,а именно с мамой,она только и кричит на меня и сестру за то,что мы ей уже надоели своими ссорами. Что я ей надоела своим ужасным характером который достался мне от папы.
У меня были и очень часто мысли о суициде,даже пыталась сделать себе ожоги.
Очень резкая скачка настроения и самочувствия.
Даже близкий новый год не доставляет мне удовольствия,я даже ёлку украшать не хотела.
Мне очень нравится работа психолога,но мама говорит что мне это не придаст достаточно денег,потому она меня заставляет учиться на полицейского,даже если у меня не тот характер и телосложение,для этой роботы.
Меня мама каждый день унижает говоря что я ничего не добьюсь в жизни,если не буду делать так как она скажет.
Потому последнее время я хочу покончить с собой,сестрой,и мамой.
А когда рассказала моей девушке (да,я лезбиянка,о чём мама не знает),и моей лучшей подруге о моих мыслях,они сказали что так нельзя,ведь она моя мама,её нужно очень любить.
Хотя я её ненавижу,за то что постоянно унижает и угрожает что заберёт телефон.
Я очень хочу обратиться к психологу,но я боюсь рассказать об этом маме,ведь снова начнёт орать на меня,а я от этого плакать и задыхаться..
Что мне делать?..

Вопрос от: Таня; Возраст: 14

понравился вопрос?

21-12-2020 19:01:22Дополнение от автора

Если я расскажу маме о ожоге который я сделала сама,она заберёт у меня телефон,и скажет что это всё из за него.
Из взрослых мне не к кому обратиться. К сожелению.

21-12-2020 19:15:09Дополнение от автора

Так,краще звісно буде залишатися без телефону чим з таким станом.
Але она відповідальність що психолог ні чим мені не поможе,і у нас навіть грошей на це немає.
А телефон хоч якось може помогти мені,даже краще чим мама.
Тому що через телефон я можу спілкуватися як із психологами,так і друзями які навіть мене не бачили, "онлайн друзі".
На вопрос як мама поясне зв'язок між думками о суїциді в телефоном,так це те.
Що вона відповість що це все ваші тик токи та ненормальні блогери.
Хоч я іх і не дивлюся.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Ирина Островерх
(Харків)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 1 · 2020-12-21 18:56:54

Доброго дня, Таня.
Дуже Вам співчуваю - Ви маєте право гніватися на маму, Ваших кривдників у школі та сумувати, адже вони порушують Ваші особистісні кордони та знецінюють Вас. Найкраще для Вас - це звернутися, перш за все, індивідуально до психолога. Хто з дорослих може Вас підтримати (можливо тато або сестра якщо вона повнолітня)? Ви казали мамі про свої опіки та суїцидальні думки? Розглядали варіант звернення до шкільного психолога?

Ответ отредактирован автором 21-12-2020 18:57:48

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 2 · 2020-12-21 19:05:53

Як саме, на Вашу думку, мама поясне взаємозв'язок між телефоном і Вашими опіками, суїцидальними думками (хоча саме вона відповідальна за Ваше психічне здоров'я)? Крім цього, припустимо, що сталося найгірше - Ви сказали мамі про свій психологічний стан і попросили підтримати Вас у поході до психолога, а вона забрала телефон. Що далі? Що гірше: залишатися в цьому стані і надалі без кваліфікованої підтримки, чи втрати перспективу користуватися телефоном деякий час? Крім цього, не забувайте, що у Вас є завжди є варіант звернутися до шкільного психолога.

Ответ отредактирован автором 21-12-2020 19:06:32

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 3 · 2020-12-21 19:19:14

цитата:

Але она відповідальність що психолог ні чим мені не поможе,і у нас навіть грошей на це немає.

Ваша мама відповідальна за Ваше благополуччя і це її відповідальність - потурбуватися про Вас. Ви завжди можете звернутися безкоштовно до шкільного психолога, а він вже може поговорити з Вашою мамою та описати їй серйозність ситуації. У Вашому випадку необхідна очна співпраця зі спеціалістом, а не режим переписки.
Ви цінна тому, будь ласка, потурбуйтеся про себе.

У меня есть подозрения,что у меня дипрессия,правда ли это?