Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 8 годин тому: «Соціальна тривожність – це досить поширена проблема у світі. Ваш стан зрозумілий. Нові сусіди, відсутність особистого простору – все це викликає напругу. Поставте собі питання: »
Віталія Юріївна Мельник
Віталія Юріївна Мельник 8 годин тому: «Добрий вечір. Ви описуєте на форумі історію ваших відносин, довжиною в кілька десятків років. Скажіть, будь ласка, на яку допомогу ви очікуєте від психологів сайту?»
Віталія Юріївна Мельник
Віталія Юріївна Мельник 8 годин тому: «Добрий день. Мені шкода, що ви в такій ситуації. "Что делать дальше"-Зверніться за допомогою до психіатра та почніть роботу з психотерапевтом.»
Питання від: Андрій Вік: 28

Як налагодити своє життя

Таке враження що майже усе життя це страждання.
Я житель села. Виховувався в сім'ї де дуже суворий батько. В 2010 завдяки високим балам по ЗНО поступив в університет у Києві. Для мене це важкий початок трохи самостійного життя. Навчання давалося дуже важко. В гуртожитку було шумно.Сам по собі я спокійна і трохи закрита людина. Але мене рідні настановляли, що треба вчитися. Час від часу ходив на аутогенні тренування в студентську поліклінніку. Виникали думки покинути університет, але було стидно перед знайомими. Ціль у першому семестрі стояла: аби не вигнали. Другий семестр уже закінчив зі стипендією.
Якось втягнувся в навчання якось стало легше.
На другому курсі навчання я дізнався, що обоє батьків залишилися без роботи.
Постійно були настанови: сину старайся, щоб була стипендія. Почав також підпрацьовувати.
В 2013 році моє бажання заробити привело мене в фірму Емвей. Після того почалися проблеми з рідними. На тренінгах я чув про можливості багатого життя. На переконання рідних покинути цю фірму не піддавався. На останні гроші їздив на семінари, відвідував тренінги, годинами слухав їхні аудіозаписи.
Паралельно з навчанням ще працював консультантом то по побутовій хімії в супермаркеті, то консультантом по алкоголю. Виснажував себе сильно, але бажання проводити час в гуртожитку не було.
До батьків треба було їхати 480 км, тому бував там раз у місяць у півтора. Дуже не вистачало моральної підтримки і доброти.
Вчився я на інженера-технолога, проте тренінги від Емвея навязали мені що продажі це круто, і можна заробляти великі гроші. В тій фірмі як я аналізую було дуже багато методів психологічного впливу.
Заробити в емвей не вдавалося, але усе там трималося на вірі, і моїй наївності і довірі, що чужі люди хочуть мені добра.
Кожен семестр університету я закінчував зі стипендією, добре знав хімію.

Проте навязливі думки Емвея не давали спокою.

На останньому курсі університету в гуртожитку виник конфлікт. Я отримав закриту черепно-мозкову травму. Це був період написання дипломної роботи. Далі лікування в психіатричній лікарні. Діагноз параноїдна шизофренія, емоційно вольовий дефект. Захист диплому.

Не зміг знайти роботу, тому повертувся до батьків. Через пів року мене запросили на фабрику працювати за спеціальністю. Орендував кімнату у бабулі. Мені там зовсім не подобалось. На фабриці важко було адаптуватися, протримався 3 місяці. Шукав іншу роботу, постригся налисо. Приїхав батько викликав наряд міліції і я знову в психіатричній. З 2015-2018 4 рази.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Андрей, добрый вечер!
Скажите, это Вам врач психиатр поставил диагноз? Он подтверждён? Вы принимаете сейчас медикаментозное лечение ? Я бы Вам рекомендовала обратиться к психоаналитику за терапией. Есть талантливые психоаналитики, которые работают с шизофренией. Поддерживают ли Вас родители?
...
Доповнення від автора питання ·
Так діагноз поставив лікуючий лікар. Так, приймаю медикаменти.

Після 2018 я працював.
Часто змінював роботу із-за низької зарплати. Дуже багато через це отримував осуду і докорів від батьків. Вони пенсіонери і коли їду до міста підтримують продуктами. Хоча батько в моменти конфліктів завжди нагадує про ті передачки. І про те що я б у місті пропав без нього. Дуже боляче мені сприймати критику.
Хоча я уже угробив свою спину на цій сільській роботі.

Батьки постійно нагадують про те що я ніде довго не затримуюсь. Думка про себе не висока, від батька приниження.
І я думаю що емоційний настрій в сім'ї міг би бути трохи кращий як би батькам не доводилось так важко працювати в старості.

І знаєте, Ольга, мені тільки 28 але часто виникають думки що я мало що можу змінити. І що таке життя це вирок.
А будь які складнощі руйнують мій і без того поганий емоційний стан.

Найгірше коли втрачаєш надію і віру
Очень сочувствую Вам и понимаю каких усилий это Вам стоит. Даль, что родители до конца не понимают Вас. Ваш диагноз не приговор, важно поддерживать связь с врачом . Было бы хорошо обратиться за терапией, если у Вас будет во или в терапевтическую группу. Люди работают и живут с этим диагнозом
...
Доброго дня, Андрію! Як на мене, Ваша хвороба сформувалася на тлі надмірних зусиль, фактично, насилля над собою, як наслідок страшенного психо-емоційного виснаження та неправильно вибудованого світогляду... І як найбільший хибний погляд - це вибір основним сенсом життя достаток. Тому Ви і потрапили у "лапи" ЕмВею, що дуже хотіли саме так "вибитися" в люди. Таке бажання цілком зрозуміле, адже Вас весь час переслідували настанови батьків, які за копійки працювали важко на землі все своє життя... Та отой діагноз, який Вам поставили, як на мене, вже сам Вас підштовхує до того, що потрібно щось кардинально міняти у своєму житті. А вірніше, у ставленні до свого життя... Ви на останок написали одну дуже чудову фразу "Найгірше коли втрачаєш надію і віру". Але чи була у Вас колись насправді віра? І у що це була віра? і чи не прийшов час замислитися над загалом глибинним сенсом людського життя? Для чого людина народжується? Живе? З чим іде з цього світу у інші світи? Шизофренія - це прерогатива свідомості над душею людини... То може прийшов час розставити пріорітети у своєму житті?

Ответ отредактирован автором 24-09-2021 21:17:38

Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?