Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 2 години тому: «Плани, цілі та розваги інших людей часто незрозумілі для нас. На мою думку, це характеризує його як непорядну людину: він не дотримався домовленості, не попередив про зміну планів»
question author 10 годин тому: «Мене ще дивує що сам казав,що на нього часто забивають дівчата. Але чомусь зі мною так само поводиться»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 16 годин тому: «Вітаю! Читаючи ваші відповіді, видно, що ви вже багато чого пропрацювали й хочете вивести спілкування на дорослий рівень. А яка у вас мета в конфлікті, домовитися чи довести, хто »
Питання від: apatman Вік: 25

Тотальний ступір у всьому. Але історія дуже довга і заплутана

Мені 25 років, і я зараз знаходжуся в сильному ступорі. Можливо в мене апатія. Часто прокрастинація. Якось намагаюсь це обхитрити або побороти різними методами, але дуже часто залишається все як і було. В мене батько алкоголік, він п'є кожного дня і напивається до білої гарячки. Він пив завжди, як я його пам'ятаю. Але останніми роками це вже абсолютно тотальний і безжальний рівень. Його батьки живуть у іншій області, і для них він просто святий. На нас батько не реагує, слухає тільки батьків, а ті в свою чергу взвинуваючують мене, матір і сестру у тому, що загубили його сина. Типу це наші проблеми, а вони про це чути не хочуть. Через це усі результати його п'янок ми пропускаємо через себе. Раніше я на це дуже емоційно реагував, але останні роки 2 просто спокійно до цього відношусь - бо він сам обрав на себе цей шлях. Зараз моя роль більше в тому, щоб заспокоювати матір та сестру, і максимум оберігати їх від емоційних зривів. Але після цього я приходжу просто в ступор і не знаю що робити. В сім'ї заробляю лише я, але небагато, як краще розпоряджатися фінансами рекомендую часто теж я, бо за освітою економіст і дуже полюбляю фінансові справи. Але в мене відчуття якогось туману в голові. Не паніки, можливо є трохи відчаю, але таке враження, ніби я сиджу в кімнаті з кам'яними дверима і вони всі наглухо зачинені. Або в глухому тумані. Я хотів би на щось відволіктися, але не маю на що. Вдома я знаходжусь ніби на голках, а де нормально відпочити я не можу собі уявити, бо всі місцини навколо вже переходив і вони вже навіть набридли. Та і не знаю як почати щось, бо сил наче зовсім нема. Фізично ходити гуляти є, а розпочати якусь діяльність - ні. Мрію про якусь власну справу, навіть можливо зараз трохи вже роблю якісь дуже повільні штрихи до розробки, але потім стан туману, відключка свідомості і я знову сиджу і не знаю що і як робити. Є бажання зрушитись з місця, але сил нема. Через це зараз вже страждає моє навчання у аспірантурі - банально не хочеться нічого робити.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго вечора.

Співчуваю Вашій ситуації з алкоголізмом батька. Справа в тому, що члени родини алкогольно або наркотично залежної людини часто стають співзалежними. Тобто, їх настрій і спосіб життя стає залежним від того, чи в гуморі зараз родич, чи тверезий, як себе поводить, тощо. І це не дає жити власним життям.

Вашому батькові потрібна допомога лікаря-нарколога та психотерапевтичної групи для анонімних алкоголіків, але для того, щоб її отримати, Він сам повинен усвідомити, що проблема є, інакше ефекту від терапії не буде.

А Ви правильно зробили, що звернулись по допомогу до психологів, тому що наразі більша частина Вашого ментального ресурсу йде саме на протидію сімейним обставинам, і це заважає планувати власне майбутнє.

Ответ отредактирован автором 14-11-2022 00:01:39

...
Вітаю. Дуже шкода, що ви опинилися в такій ситуації. Це схоже на співзалежність, і є шанс, що групи підтримки людей у схожих обставинах, які пройшлий цей шлях - ваш варіант. Або ж індивідуальна терапія, можливо що на якийсь час вам знадобиться фармакотерапія одночазно з психотерапевтичним втручанням. Якщо у вас виникає питання що так не має бути - це вже добре. Якщо зовсім немає сил або довіри - хоча б спробуйте почитати трішки спеціальну літературу про тандем співзалежності та хімічної залежності, і як цей тандем насправді є небезпечним для всіх учасників процесу. Бажаю вам мудності і терпіння.
...
Из-за того что отец -
цитата:
алкоголік

у Вас присутствует созависимое поведение.
Если раньше Вы
цитата:
усі результати його п'янок

пропускали
цитата:
через себе

то теперь переключились на спасение мамы и сестры -
цитата:
заспокоювати матір та сестру, і максимум оберігати їх від емоційних зривів

цитата:
В сім'ї заробляю лише я

цитата:
як краще розпоряджатися фінансами рекомендую часто теж я

Поэтому у Вас и
цитата:
сил нема

что Вы все свое время, энергию и деньги тратите на спасение членов семьи, тем самым инвалидизируя их и не давая себе возможности осуществлять свои желания и идти к своим целям.

Чтобы выйти из этого, Вам надо проработать в психотерапии свою созависимость.
Правда, это будет долго и дорого.
Бесплатно Вы можете посещать группы ВДА (взрослых детей алкоголиков) и читать соответствующую литературу.
Например, книги Москаленко - в частности такую как "Зависимость. Семейная болезнь".
...
Доброго ранку, apatman!
цитата:
В мене батько алкоголік, він п'є кожного дня і напивається до білої гарячки. Він пив завжди, як я його пам'ятаю. Але останніми роками це вже абсолютно тотальний і безжальний рівень.

Сумна історія, чесно кажучи. Співчуваю, бо сам в дитинстві переживав подібне із власним батьком. Але, коли мені було років 7, мама з ним розлучилась. Ваша ситуація більш критична, проте не безвихідна. Про що я зараз?
Насамперед, про те, що Ваш нинішній стан можна сприймати як Вашу індивідуальну реакцію на події в родині. Ви така людина, так вихована. Тобто на сьогодні можете саме ТАК сприймати реальність.

В сім'ї велика проблема - батько страждає на алкоголізм. Є ще інша складова - на всю родину тиснуть і звинувачують у пияцтві батька Ваші дід і баба. І це ще не все. Ви особисто взали на себе надмірну, як на мене, відповідальність - і моральну, і матеріальну тощо.
Оцей тягар виявися Вам не під силу. Психіка, рятуючи себе, включила механізми блокування напруження. І тому маємо те, що маємо -
цитата:
в мене відчуття якогось туману в голові. Не паніки, можливо є трохи відчаю, але таке враження, ніби я сиджу в кімнаті з кам'яними дверима і вони всі наглухо зачинені. Або в глухому тумані. Я хотів би на щось відволіктися, але не маю на що. Вдома я знаходжусь ніби на голках, а де нормально відпочити я не можу собі уявити, бо всі місцини навколо вже переходив і вони вже навіть набридли.

Тобто Ви спалюєте свою енергію у переживаннях, сумнівах і пошуках виходу, який, на жаль, знайти не можете. Нібито безвихідь. Проте я не зголошуся з таким висновком.
Вихід є.
Він містить в собі рішення відповідно до об'єктивних умов. Перш за все, Вам варто усвідомити міру своєї особистої відповідальності і відокремити її від сфер відповідальності інших членів сім'ї.
Ось дивіться, якщо батько не йде лікуватись, то Ваша мама може з ним розлучитись, щоби остаточно не загубити своє життя. Для цього їй необхідно позбавитись емоційної співзалежності.
Друге. Напевно, в сім'ї заробляти гроші на життя можете не лише Ви(!) Бо нормальна ситуація, коли в родині кожен її член несе свій вантаж, не перекладаючи його на плечі інших.

Я б ще міг навести кілька важливих аспектів, але не буду обтяжувати Вашої уваги через те, що всі вони - і названі, і не вказані - так чи інакше торкаються Вашого характеру і властивостей особистості в цілому. Тому їх варто підіймати в ході індивідуального спілкування з психологом. Без цього, імхо, навряд чи вдасться зрушитись з місця.

Ответ отредактирован автором 14-11-2022 10:15:40

Доброго дня!

" Є бажання зрушитись з місця, але сил нема. Через це зараз вже страждає моє навчання у аспірантурі - банально не хочеться нічого робити."

Ваша історія дуже сумна і трагічна.
Колеги вже описали ваш стан, ви є співзалежним та ДДА(доросла дитина алкоголіка). Цей стан потребує лікування в психотерапії, бо він буде шкодити ваше майбутньому життю.
З часом ви будете мати все менше сил та ресурсів , щоб задовольнити свох потреби. На жаль у вашому випадку на цьому етапі є лише один дієвий спосіб - віддалитися фізично з місця, в якому ви страждаєте. Це називається здорова турбота про себе та своє життя.
В цьому вам потрібна підтримка психолога. Якщо є бажання допомогти собі, напишіть у приватні повідомлення, я додам вас у групу для співзалежних, де ви зможете читати інші історії та отримати більше інформації про свій стан.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?