Мама и дочка
Начнем с моего характера. Я всегда была даже слишко добрым ребенком, и все это знали. Я никогда раньше даже не могла ответить на жесткий буллинг потому что думала что людям от моих слов будет неприятно. Я никогда не рассказываю о проблемах или о моральной боле родителям. Я никогда себя не жалею, так меня учила мама с детства. Она всегда говорила, что никогда не будет меня жалеть. И когда мне максимально сложно я всегда стараюсь улыбаться, выглядеть отлично и делать вид что у меня все хорошо. С папой за всю жизнь у меня не было ни одной ссоры.
Сейчас у меня начался так называемый «переходной возраст». И начались недопонимания с мамой. Меня больше всего раздражает что на меня выливают все проблемы которые происходят вокруг, с большим возмущением. Часто жалуется на папу. Но не смотря на это все, самое обидное что мне все время повторяют что я стала невыносимой. Она говорит что мной стало невозможно разговаривать и я перестала воспринимать критику, и сразу начинаю огрызаться. Самое бесящее это называть меня «колючкой», хотя я прошу этого не делать. Никогда в своей жизни я не говорила что у меня ужасная мама, что мама у подруги лучше, что у мамы токсичный характер. При этом мама перекручивает ситуацию в другую сторону: будто бы я делаю с себя бедную несчастную, мама часто говорит что я «будто бы все время делаю из нее плохую мать», и подобное. Она часто просит от нее отстать со своими ссорами, и по типу что она уже даже в церковь пошла чтобы себя успокоить.
Мама при любой ссоре сразу переходит на крик. А единственное что я ей отвечаю, и то в шуточной интонации: «Ну ты же первая ссору начала», «Хоть бы что то хорошее про свою дочь сказала». Поэтому на тему что бы она стала чуть помягче я даже боюсь переходить(хотя пару раз пробывала, ничему хорошему не привело).
Я бы к вам по такому поводу не обращалась но, из-за многих сложных жизненных ситуаций которые произошли в столь короткое время я стала чуть по жестче, и сейчас из-за спортивной травмы немного страдаю от одиночества. Меня иногда догоняют мысли что все таки моих друзей в окружении не так прессуют, но я сразу опровергаю эти мысли что бы себя не жалеть. И в совокупности этих событий я начала впервые задумываться может и в правду я где то слишком перегибаю палку, и жалею себя,делаю бедную несчастную.
Можете помочь разобраться: это проблема в токсичности мамы или все таки в моем «переходном» возрасте.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.