Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 8 годин тому: «Добрый день. Поддерживаю вышесказанное коллегами. Больше склоняюсь к версии, что ситуация с партнером актуализировала психологическую травму обесценивания. Поэтому, Ваша психика ищ»
question author 10 годин тому: «Реакція на відповідь № 391490 для Володимир Анатолійович Тарасенко Год я чувствовала себя нормально, созванивалась с ним ежедневно но он по телеф»
Марта Калина
Марта Калина 15 годин тому: «Добрий день! Те, що з вами сталося (небажані дотики, обмацування інтимних зон, чи погладжування проти вашої волі), це сексуальне насильство, І в цьому немає вашої провини. Ви були»
Питання від: Оксана Вік: 19

Як наважитись на розставання? І чи потрібно розходитись

Я з хлопцем 4 роки разом, нам по 19 років. В нас завжди були складні відносини ,в плані заревнував,обідився-ігнорує і не пише, і все в цьому дусі. Але я вважала,що це через вік , що малі та нерозумні. Зараз, він мене не приділяє навіть банальної уваги :обняти, поцілувати, подзвонити і т.д.. А коли пробую з ним поговорити, то він починає нервуватись і каже щоб ненадоїдала. Лише один раз дав таку відповідь "не вмію показувати почуття" Я вже не раз казала йому, що мене турбує,мені не приємно і що мені не комфортно. Він це все ігнорує. І мені до болю не приємно, що йому все одно на мої почуття, що він знає що мені не приємно, але не старається нічого зробити. Не знаю і не розумію, чому він таке себе поводить, а розмовляти він не хоче ніяк. Потрібно зазначити, що він так поводиться завжди, просто десь більше десь менше. Ця тема мене вже хвилює цілий рік. І я не є щасливою зараз у цих відносинах. Я не відчуваю від нього любові. А про повагу з його сторони , то думаю , її немає, якщо я стільки часу прошу про банальне і він ніяк не дослухається. Також, він є ревнивим і я не розумію, як людині може бути в повсякдень все одно, але до інших ревнує, але він ревнує мовчки( просто ігнорує мене допоки не заспокоється, і це може бути днями). І я розумію, що мені лише 19 і все попереду. Дуже сильно люблю цього хлопця і стараюсь для нього (мушу зазначити, що сама у відносинах також,мабуть, я не є ідеалом, але щодо приділити увагу і повагу, то це точно я маю) Розумію, що нічого не зміниться, просто періодами стає краще, але з часом знову буде цей максимум сварок. І не можу наважитись розійтись, бо просто не уявляю як можу бути без нього поруч.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго дня, Оксано!
цитата:
І не можу наважитись розійтись, бо просто не уявляю як можу бути без нього поруч.

Здається, раціонально Ви рішення вже прийняли. Проте не наважуєтесь його втілити, бо звикли до ТАКИХ стосунків
цитата:
І я не є щасливою зараз у цих відносинах.
І тепер не уявляєте, як же без нього поруч. То, виходить, що для Вас цінність полягає в тому, аби бути нещасливою і не отримувати від хлопця поваги, тепла, любові.

Іноді таке трапляється, коли в людини сформувався викривлений спосіб побудови близькості. Його наслідки Ви зараз відчуваєте, а от з коренями треба розбиратись в індивідуальному контакті з психологом. До речі, таке бажання в собі помічаєте?
Павел Леонидович Басанский (Київ) — психолог
Павел Леонидович Басанский (Київ) психолог

Психолог більше не активний на сайті

Може це, Оксана, більше про емоційну залежність від хлопця, ніж про любов?
Бо багато мазохістичного страждання. Вас не кохають, не дають турботу та увагу, ігнорують, роблять боляче, контролюють, принижують ревнощами, а Ви це все терпите.
Це щось дуже нездорове, і терпіти подібне та тішити себе марними надіями може лише людина, яка звикла до аналогічного ставлення ще в своїй батьківській родині - від батьків.
З цим тільки на індивідуальну психотерапію до психолога. Самотужки з цього невротичного сценарію не вирватись.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?