Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Зустріч двох особистостей подібна до контакту двох хімічних речовин: якщ...»
Питання від: Roman Вік: 18

Я хочу виговоритися

Я живу в Фінляндії і приїхав сюди у липні цього року. Пройшло вже ~5 місяців з моменту мого місцезнаходження в цій країні. У вересні мені стукнуло 18. Переді мною відкрилися тисячі шляхів розвитку. Я закинув український коледж, адже він мені вже не потрібен через неактуальні знання з програмування. Знайшов хороший коледж в Фінляндії але треба вивчити 1 рік мову, а вже потім іти на програміста в країні де дуже переживають за якісну освіту тутешньої молоді. Все було чудово, до тих пір як мене не переселили з червоного хреста для неповнолітніх, в червоний хрест для повнолітніх і багатодітних сімей. Сюди приїхав і мій друг, ми живемо в 1 кімнаті. В тому ж місті живе моя дівчина. Через 2.5 роки стосунків на відстані ми нарешті змогли їх продовжити в реальності. Але я відчуваю, що мені важко. Моя сім'я в Україні, мій фінансовий баланс обмежується виплатами червоного хреста в розмірі 350€, що для мене виявилося доволі малою кількістю грошей. Шукаю роботу. Дизмотивують інші українці які її шукають більше 3-5 місяців, в той час як я тільки почав. На мені ніби купа моральних кайданів, якими я себе обвішав. Зараз я стараюся вчити фінську мову і всеодно ніби не в моготу. Стараюся вставати раніше і всеодно приходячи додому лягаю пізно і через це не завжди приходжу на курси мови. Стараюся знайти роботу, но поєднати її з навчанням мови на тутешніх мовних курсах для мене майже нереально. Жити в хостелі для біженців, одним словом, важко. То сварки з другом, то дизмотивація своїм становищем. Я відчуваю, що я можливо став гірше. Мені соромно що я став таким. В нашій кімнаті підлога до сих пір не помита з моменту нашого з другом приїзду. Єдині радощі це моя дівчина. Одразу після навчання ми або гуляємо або сидимо в неї вдома десь до 10. Іноді й пізніше. Мені так приємно з нею, але честно кажучи зараз вже 2:18, моя дівчина спить а я просто дописую свою коротку історію життя на сайт і мені сумно. Бо я знаю що зараз з її дому мені їхати 6км велосипедом туди, де я не хочу знаходитися. Я не знаю як буде далі. На мене давить все. Я розумію що треба вже швидше знайти якусь роботу, поїхати з хостела і поки що пожити самому в арендованій квартирі, створити собі майбутній фундамент і почати вже зараз активно вчити програмування, і хоч моя дівчина всіляко підтримує кажучи що я роблю великі кроки, мене хвалять що я зміг в 17 років поїхати далеко від батьків. Я просто сам в собі не відчуваю результат. Ніби таке відчуття що я стою на місці, якщо не зробив крок назад. Ніби живу як тарган
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Краща відповідь
Добрий день. У вас до себе багато очікувань та вимог,які ви направляєте проти себе.
цитата:
Дизмотивують інші українці які її шукають більше 3-5 місяців, в той час як я тільки почав.

Не варто себе порівнювати з іншими. У кожного свій шлях. Ви маєте самі для себе визначити власні пріоритети.
цитата:
На мені ніби купа моральних кайданів, якими я себе обвішав.

Самі себе обвішали, вам їх і знімати.
цитата:
Мені соромно що я став таким. В нашій кімнаті підлога до сих пір не помита з моменту нашого з другом приїзду.

Яким таким ви стали? Ви розподілили обов'язки між собою і другом?
цитата:
Ніби таке відчуття що я стою на місці, якщо не зробив крок назад.

Ну так іноді буває, що треба час, постояти на місці.
цитата:
На мене давить все.

Напевне ви самі на себе давите. Пустіть свою енергію в дію, а не в перфекціонізм та самопокарання.
Бути тарганом чи бути юнаком, якому треба час для адаптації в новій країні - це ваше відношення до себе і ваш вибір.
...
Уляна Іванівна Казмірчук — психолог
Івано-Франківськ ·
Вітаю, Roman. Читала вашу історію із захопленням, ви молодець, що будуєте своє і робите для цього конкретні дії. Еміграція входить у перелік найстресовіших подій за шкалою стресу. І не важливо чи вимушена вона, чи бажана. Людина стикається з купою викликів: зміна мовного середовища, звичного оточення і способу життя. На все це потрібно багато енергії і емоційних ресурсів. Здається, що робиш купу роботи, а результату не має. Тому не варто порівнювати себе з іншими, як робите ви, бо точка старту у всіх різна. Це лише приносить обезцінення свої старань. Порівнюйте себе з собою вчорашнім. Фіксуйте свої досягнення в кожному дні: ось я сьогодні вивчив два нових слова, зробив спробу шукати роботу, зумів доїхати новим маршрутом. Краще це робити письмово, щоб у ось такі важкі хвилини зневіри, були зафіксовані докази:)
Також важливо мати коло підтримки. Це люди, які проходять подібний шлях. Бути серед собі подібних. Пошукайте клуби чи зустрічі для українців, які є у вашому місті. Це допоможе поділитися своїми хвилюваннями, отримати підтримку, підтримати інших, що вже є цілющим.
Намагайтеся знизити рівень домагань до себе, а це вам характерно. Також знайдіть час, щоб займатися хоббі, творчістю. Це може бути пів години, але цей процес дасть результати, який психіка зафіксує, як досягнення. Даю рекомендації як психолог, що має досвід еміграції. Хваліть себе і у вас все вийде
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?