Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
question author 27 хвилин тому: «Реакція на відповідь № 391362 для Володимир Анатолійович Тарасенко нні? Інше, про що ви згадували, в мене було. У другому шлюбі. Але, схоже, закі»
question author 1 година тому: «Реакція на відповідь № 391362 для Володимир Анатолійович Тарасенко В мене склалося дивне враження, що ви хочете знецінити мої переживання і предс»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 1 година тому: «Ще трохи додам. Щоб бути бажаною, зовсім не обов’язково бути красунею. Почитайте, наприклад, Роберта Гріна "Мистецтво спокуси". Там добре видно: історія знає чимало людей, які не»
Питання від: Improve Life Вік: 30

Як вистроїти границі щоб не ображали батьки

Доброго часу доби.
Проходжу процес вистроювання границь і вже декілька місяців вцілому вони відстояні. Батьки дуже токсичні з самого дитинства. За останній рік були сесії із психологом по цьому питанні. І на днях була така ситуація. Батько узагальнено обізвав спираючись на клеймо яке вони з мамою присвоїли мені 5р вже, щоб була підтверджена позиція для них в голові що я не ок. Саме цікаве що в моменті всі границі відстояні. Та вони наче шукають спосіб і час щоб знову поставити клеймо і обзивання. Були і інші обзивання та вони не пробивали мене емоційно уже давно. Скажімо так це пробило на емоцію і занурення в неї цього разу. Потрібна саме практична порада у кого таке було як доходчиво обяснити так щоб раз і назавжди що так не пройде. Відстоювання границь з позиції дорослого чи на рівні для них діє тільки коли вони більш менш в ресурсі в інші моменти по відчуттях це жахливі хами і опускаються руки і є бажання забути що вони є в цьому світі. Тобто вцілому границі відстоянні крім такої скритої агресії від них і травлі з обзиванням (тут більше не причина якась була конкретна а просто внушають що вони ок а я не ок бо я їм кашу а вони каші не їдять тому треба посмішковуватись і обізвати клеймом на публіку в оточенні інших людей). Потрібна якась порада яка виходить за рамки стандартного: ти ок, я ок, і зі мною так не можна і мені не подобається, також емоційно не вникаю вже в слова, та ці техніки не дають бажаного результату саме з ними раз вони собі це позволяють, і я їм цього не позволяю та вони знаходять спосіб.

Єдина техніка яка помагає:
Їхні слова (то що сказали) заставляють мене відчувати що я не ок, а я вибираю чути що вони не в ресурсі, відчувати що зі мною все добре.

Та це не вирішує проблему так як є страх що дитина може почути як дідусь обзиває непристойностями без причини батьків і це катастрофа так як просто скопіює його поведінку.

Сьогодні буду проговорювати з ним такі слова:

Ваші слова .... заставляють мене не привозити і не давати вам внуків в майбутньому, та я пропоную взяти паузу і обговорити як ми дальше маєм спілкуватись. Так як це важливо нам обом, щоб небуло таких слів в мій адрес і ви бачили внуків. Ви згідні?

Все ж якщо є якісь ще практичні поради хто таке проходив напишіть будь ласка так як не всі техніки із ними діють. Скажімо так вони частково являються не договороспособними. Тому чим більше технік присічення обзивань буде в асортименті то буде краще.

Наперед дякую!
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Краща відповідь
Вітаю.
"як доходчиво обяснити так щоб раз і назавжди що так не пройде."
---
Судячи з опису, "процес вистроювання границь " триває близько 1 року, а Ваши батьки поводять себе так з Вами 30 років. Тому,щоб вони зрозуміли " раз і назавжди " потрібно більше часу. Вони ще деякий час будуть випробувати Ваші " границі" на міцність, бо так звикли. Й те,що Вас інколи " пробиває"- це нормально. Наші близькі завжди роблять болючіше, ніж інші люди,тому що вони " ближче" до нас. Тому- продовжуйте тримати кордони.

"Були і інші обзивання"
---
Як Ви вважаєте, чому дорослі люди обзиваються? Що вони цим хочуть сказати? Вони тільки Вас обзивають чи ще когось?
Це не про те,що Ви- не ок. Це про них.
З ними - не ок.
Коли діти починають обзивати один одного? Коли щось йде не так, як вони хочуть або їх образили. Тому, може потрібно прослідкувати, що передує обзиваням?

"Відстоювання границь з позиції дорослого чи на рівні для них діє тільки коли вони більш менш в ресурсі"
---
Вони Вас чують, коли всі в " дорослій" позиції. А коли вони в "дитячій", то й поводитись з ними потрібно відповідно. Або Ви- в " дитячій", а вони в " батьківський "- теж консенсусу не вийде.

"Тому чим більше технік присічення обзивань буде в асортименті то буде краще."
---
Сама дієва техніка: попереджаєте, що якщо будуть обзивання, Ви підете. Вас обізвали- встаєте і йдете. Потрібно не тільки говорити, а й робити.
Доброго ранку!
Підтримую Вас у прагненні захищати себе, свою гідність у стосунках з батьками, які звикли Вас знецінювати і ображати.
При цьому будь-які техніки працюють у поєднанні з набуттям упевненості в собі, змогою обходитись конструктивно з різними емоціями.

Менше з тим, кілька слів щодо Вашого варіанту.
цитата:
Сьогодні буду проговорювати з ним такі слова:

Ваші слова .... заставляють мене не привозити і не давати вам внуків в майбутньому, та я пропоную взяти паузу і обговорити як ми дальше маєм спілкуватись. Так як це важливо нам обом, щоб не було таких слів в мій адрес і ви бачили внуків. Ви згідні?

Поміркуйте, можливо варто сказати про свої почуття, що виникають у відповідь на образливі слова батьків? А вже потім про своє рішення.
Друге. Можна нічого не обговорювати, а довести своє рішення.
А також, сказати, я, мовляв, Вас поважаю як батьків, але спілкуватись в тому стилі, як було до цього, НЕ ХОЧУ.
Натомість буду залюбки спілкуватись тоді, коли зміните на краще ставлення до,
мене.

Окремо про згоду. Чи не вважаєте Ви таке запитання проявом слабкості?
Є варіант сказати - коли скорегуєте відношення до мене, то дзвоніть. А зараз я йду, до побачення!
...
Вітаю!
Побудова самоцінності та кордонів з людьми, які це не вміють складна праця. Ви в процесі і перевірка з провокаціями буде ще довго. Це каже мій досвід. Ви ніби чекаєте, що вони перестануть це робити і вже готові ставити ультиматуми. Але вас задіває саме те, що вони в це вірять. Тут питання в психологічній залежності, ви хочете, щоб вони змінились і відносились до вас так як ви вирішили. Вам треба змінитись і не доказувати їм щось, бо тоді ви дитина, а вони батьки. Дорослість, це коли я знаю і не емоціную сильно. Вам важко змиритись з тим, що вони кажуть і думають, але це їх вибір і відповідальність. Ви можете думати та дбати про себе. Поки ви на стадії вогню, але з часом накал буде змінюватись, чим сильніше ви будете самостійні в тому хто і що думає і каже про вас, навіть якщо це батьки.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 356631 для Оксана Юрьевна

Дякую за відповідь.

Вони Вас чують, коли всі в " дорослій" позиції.
---
Просте прохання "будь ласка так не кажіть і не жартуйте" в той момент коли батько був в дорослій позиції наче тимчасово спрацювало. Як завжди було "а коли таке було, я хіба таке казав, а точно казав, але я не те мав на увазі". Та тим не менш більш м'ягкою формою все ж в слушний час відстояна границя. Відчуття сили було коли все ж поставлена границя і вивільнена агресія яка накопилась в такій формі.

Й те,що Вас інколи " пробиває"- це нормально.
---
Мабуть більше не в ресірсі сформоване питання "як раз і назавжди ввдстояти границі". В такі моменти така агресія наче недає дихати і я зменшую в розмірі заради того, щоб ці відносини все ж зберегти. І в силу небажання викинути її на рідних, щоб не робити їм так боляче як вони мені роблять приходиться дуже подавляти свою агресію в рази. З одної сторони це добре що можу конструктивно відстоювати себе, а з другої крутиться думка, таке довге подавлення агресії заради правилтного відстоювання границь щоб не проявилось на здоров'ї як психосоматика. Чесно хочеться дати волю емоціям так сказати і як буде так буде. Це дуже виснажує постійно продумвати наперед які слова підібрати, яку техніку використати, щоб не образити і Вони зрозуміли що так не ок зі мною.

Коли діти починають обзивати один одного?
---
Ну в даному випадку коли щось йде не так. Тому батько так себе з позиції дитини вів. Якщо так подумати Ви повністю за дві секунди вскрили і підтвердили моє відчуття 5р тому: "ведуть себе як діти". Проаналізувавши зараз розумію, що вони часто в позиції дитини, тому важко з ними конструктивно спілкуватись + їхня подавляюща токсичність зверху призводить до путанини в якій вони позиції і тому психіка несправляється вмене. Тобто вони давлять на мене з позиції батьків, але ведуть себе як діти в цей момент. Що заставляє відчувати мене все в позиції дорослого з подавленою агресією так як треба вічливо і конструктивно говорити з дорослими "дітьми".
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 356623 для Владимир Анатольевич

Дякую за відповідь.
Простіший текст для відстояння границь був сформований
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?