Як сказати татові щоб не пив?
Я і мій батько не надто близькі, але спілкування підтримуємо. Зізвонюємось декілька раз на місяць, я його запрошувала на важливі для мене події - випускний, розпис, вінчання. Вони з моєю мамою розлучились коли я йшла у перший клас, мені мало виповнитись 6. Ініціатива розлучення була мамина і я так розумію тато був на неї ображений. Я не спілкувалася з ними після цього до своїх 9 років. Ми всі з однієї області, але він з іншого міста у 100+ км. Мама не забороняла, просто він чи надто молодим був і було море по коліна чи така обіда сильна на маму, но навіть коли він їхав навідувати своїх бабусю з дідусем у той час, то проїжджав біля нашого будинку но мене не провідував. Потім після 9 років, було пару раз , що я їхала до нього на літо, на тиждень макс. Я там страшенно сумувала за мамою і своїм домом. Тато жив тоді і живе зараз з батьками (наразі з мамою своєю, бо дідусь вже помер). Він не влаштував власного життя, кар’єри, власного житла. У нього є брат, у якого щасливий шлюб, дві доньки, він працює і живе за кордоном, повна протилежність батька мого. До чого я веду… тато самотній, я це відчуваю, відчуваю, що він нещасний. Він живе з бабусею, яка вже має старческий маразм, працює водієм, зранку йде , ввечері приходить. Бабуся вже не готує, не прибирає…я декілька раз йому звонила вечером, так він каже приїхав з роботи і сидить в гаражі. А я чую по голосу, що він вже випивший. Одного разу була проїздом у нього в місті і вирішила заїхати , я попередила, що заїду… я була із своїм чоловіком…і він зустрів нас пʼяним, це був вихідний від його роботи день. Я відчуваю, що він спивається і не знаю, що робити… бо я з ним не надто близька, ми не говоримо по душам, коли у мене були особисті проблеми (я втратила дитину на 8 місяці) і я приймала антидепресанти то він робив вигляд, що у мене нічого не сталось, бо не знав, як зі мною говорити про це. Ну і звісно він не провідав мене у такий важкий для мене період, але я не ображаюсь. Я не знаю, як я можу зарадити його алкоголізму, я дуже боюсь за нього, за його життя бо він має відповідальну роботу, він водій фури. Я розумію, що повністю взяти його під контроль я не можу , бо не живу з ним, бачимось ми вкрай рідко, приїздити до нього і бути там я можливості не маю, так як сама маю чоловіка, ми дуже хочемо дитину і всі наші ресурси спрямовані на це, але поки в нас не виходить. Я не знаю, що мені робити, що я взагалі повинна, як його дочка робити в такій ситуації, порадьте будь ласка.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.