Бісить майбутня братова. Як справитись з подавленням агресії при відстоюванні границь?

Тобто точніше сказати це такий збір токсичних людей де всім комфортно окрім мене. Вони всі одинакові. І я відчуваю що у них йде спільна травля мене в сім'ї і щей нову людину підключили в цей процес. А я натомість щоб дати відсіч постійно "маю змовчати" слова мами, щоб зберегти родину, яка мене і травить

↩ Реакція на відповідь № 357399 для Ольга Владимировна

Складність в тому що не розуміють. За першим, за десятим, за сороковим. Постійно якісь так сказати не плітки а якісь хитрощі, вплив, маніпуляції. І це все загортається під щвийчайне спілкування та якщо копнути глибше ну я ж відчуваю що щось не так на глубинному рівні з границями, відчуваю що є фальш, що добра не бажають.

Ні. Не те що сторону обрала а те що взагалі вмішалась в розмову коли вона ще тут не член сім'ї навіть і її не питають. Та і взагалі це невічливо - це для мене індикатор і тригер. З усіма впливовими людьми з якими були комункації проблем немає, для мене це як правильний вектор що находжу спілкування з будь якими людьми. Та з нею так не виходить, щось не те з нею, нутром відчуваю, хочеться показати хто тут головний коли людина не в собі спрацьовує в 90% випадків. А тут відчуття, що якщо б все ж не було стриманості тоді б на мене скинули всю вину бо це я відстоюю границі в свято. А коли відстоювати? Що робити якщо тотальна непереносимість таких людей? І вони в родині. І саме жахливе, що спершу рідні такі були тепер, ще нефакт та може колись добавиться ще плюс одна така невихована молода людина напостійно. Старшому поколінню не дивуюсь все ж в їх покоління свої психологічні проблеми, але наскільки знаю скользкість цієї молодої особистості (доказано практикою старалась нас всіх розсварити) то відчуття що вона не просто так шукає такі моменти - гнила людина. Мені простіше проявляти агресивне розставлення границь. Та я відчуваю що блокую це через правильне відстоювання границь. І як результат подавлене самовідчуття і депресії по 2тижні. Не той психотип у мене і життєвий бекграунд. Та виникає питання кому грантці без напористості потрібні якщо і далі всі всьо порушують і ще якась незнати хто теж вмішується коли її не питають. А я замість контролю ситуації відчуваю що навпаки погано себе почуваю. Просто повага до брата заважає зробити так щоб її ноги більше не було. В родині були такі прикоади вистроювання границь. І був досвід роками коли огороджувалось від цих люлей і життя ставало набагато кращим. Тобто відчуваю що в якихомь не тих рамках і стараюсь догоджати мабуть рідним замість того щоб покащати хто тут старший і не вічливо як мінімум так себе вести. Ось що відчуваю.

Точніше б описати відчуття що оточують не ті люди. Взагалі незрозуміло як я можу бути частиною по перше цієї сім'ї, а по друге ще таку ж людину з такими ж моральними стандартами тепер будуть приймати в сім'ю. Для мене це першочергова потреба - правилтні люди навкруги. Батьки все казали що їм щі всіма комфортно окрім мене, що вмене аналогічно так як здорове оточення завжди відгтовхує таких людей. Та в мене пункт. Я категорично нехочу бачити в свому оточенні таких людей - вони як отрава для здорового самопочуття.

↩ Реакція на відповідь № 357399 для Ольга Владимировна

Складність в тому що не розуміють. За першим, за десятим, за сороковим. Постійно якісь так сказати не плітки а якісь хитрощі, вплив, маніпуляції. І це все загортається під щвийчайне спілкування та якщо копнути глибше ну я ж відчуваю що щось не так на глубинному рівні з границями, відчуваю що є фальш, що добра не бажають.

Ні. Не те що сторону обрала а те що взагалі вмішалась в розмову коли вона ще тут не член сім'ї навіть і її не питають. Та і взагалі це невічливо - це для мене індикатор і тригер. З усіма впливовими людьми з якими були комункації проблем немає, для мене це як правильний вектор що находжу спілкування з будь якими людьми. Та з нею так не виходить, щось не те з нею, нутром відчуваю, хочеться показати хто тут головний коли людина не в собі спрацьовує в 90% випадків. А тут відчуття, що якщо б все ж не було стриманості тоді б на мене скинули всю вину бо це я відстоюю границі в свято. А коли відстоювати? Що робити якщо тотальна непереносимість таких людей? І вони в родині. І саме жахливе, що спершу рідні такі були тепер, ще нефакт та може колись добавиться ще плюс одна така невихована молода людина напостійно. Старшому поколінню не дивуюсь все ж в їх покоління свої психологічні проблеми, але наскільки знаю скользкість цієї молодої особистості (доказано практикою старалась нас всіх розсварити) то відчуття що вона не просто так шукає такі моменти - гнила людина. Мені простіше проявляти агресивне розставлення границь. Та я відчуваю що блокую це через правильне відстоювання границь. І як результат подавлене самовідчуття і депресії по 2тижні. Не той психотип у мене і життєвий бекграунд. Та виникає питання кому грантці без напористості потрібні якщо і далі всі всьо порушують і ще якась незнати хто теж вмішується коли її не питають. А я замість контролю ситуації відчуваю що навпаки погано себе почуваю. Просто повага до брата заважає зробити так щоб її ноги більше не було. В родині були такі прикоади вистроювання границь. І був досвід роками коли огороджувалось від цих люлей і життя ставало набагато кращим. Тобто відчуваю що в якихомь не тих рамках і стараюсь догоджати мабуть рідним замість того щоб покащати хто тут старший і не вічливо як мінімум так себе вести. Ось що відчуваю.

Точніше б описати відчуття що оточують не ті люди. Взагалі незрозуміло як я можу бути частиною по перше цієї сім'ї, а по друге ще таку ж людину з такими ж моральними стандартами тепер будуть приймати в сім'ю. Для мене це першочергова потреба - правилтні люди навкруги. Батьки все казали що їм щі всіма комфортно окрім мене, що вмене аналогічно так як здорове оточення завжди відгтовхує таких людей. Та в мене пункт. Я категорично нехочу бачити в свому оточенні таких людей - вони як отрава для здорового самопочуття.

↩ Реакція на відповідь № 357399 для Ольга Владимировна

Таке уточнення. От є стратегія щоб казати про свої почуття і казати, що так не можна. А таке питання - а якщо люди категорично не розуміють? Будемо відвертими ну є ж така категорія людей. Не змінюють і не зважають навіть якщо все вистроїно правильно. Спокуса вернутись до агресивного відстоювання. А на нього наклали блок вони ж. Бо їм неудобно коли з ними так само як вони зі мною.

↩ Реакція на відповідь № 357385 для Павел Леонидович

А це й є ТА внутрішня ПРОГРАМА, яка не дає Вам випустити захистну агресію.
---
Багато думок було про Ваші слова тому неспішилось із відповіддю. Це 100% в точу. І це замість програми самозахисту стоїть програма підстав другу щоку замість дай відсіч. Я ж можу запитати так щоб конкретно відстоявши границі "чому вона така невихована на свої роки?". Якось ви так це точно підкреслили, що ми оминули купу проговорень що відчувається. Дякую Вам!

Ще таке питання, яке стосується програми. Чомусь вмене все спрацьовує в кругу сім'ї бажання відчути себе мабуть в спокійному місці, а натомість це місце де таке враження що хочуть возвиситись за мій рахунок? Я так розумію що це нормально хотіти себе так іноді відчувати. Але є сліпа пляма. Яка вона на вашу думку із вище написаного?

↩ Реакція на відповідь № 357499 для Павел Леонидович

Дякую вам за правильні слова.
Я не спішу з відповіддю, щоб краще все обдумати.

Саме виходжу з апатії і трошки вертається внутрішній ресурс. Ловлю себе на старій як світ проблемі - "запрєт на життя" від батьків. Це знову відбулось. Ось це і є моя сліпа пляма. Раніше це тест показав мою сліпу пляму і одна із них запрєт на життя. Саме це і відбулось. Детальніше про цю ж історію тільки трішки швидше аналогічно в мою розмову (де зі мною консультувалась мама) вмішалась Братова. Тоді як слід прилетіла агресивна та без переходу на особистості відповідь. Натомість мене мама вичитала як малу дитину, і пішла вибачатись до неї за мене, хоча насправді мало б бути все навпаки. От тоді і поставлений був "запрєт на життя". Він так називався в тесті, а якщо простіше в даному випадку заборона відчувати свої емоції - в даному контексті чим не "заборона на життя".

Оскільки це повторилось питання до Вас. Які є способи внутрішнього щиту від установки, яку прямо чи опосередковано, постійно внушають батьки "заборону жити"?

↩ Реакція на відповідь № 357804 для Павел Леонидович

Я з вами не погоджуюсь про "заборону жити", і точно саме це по емоціях було коли закидаєш своє життя, що навіть навіть на роботу не йдеш тиждень і з ліжка не встаєш бо все не так. Повірте це "заборона жити"

Ваша ціль допомогти зрозуміти що рухає іншою особою. Та якщо чесно я настільки емпатична людина, що "думка що інші скажуть" у мами для мене очевидна, та це не дає їм права знищувати мою психіку раз за разом і публічно казнити мене в оточенні такої ж неврівноваженої людини. І як ви думаєте? Чому ця можливо майбутня братова вмішується в розмови раз за разом? Тому що не я даю на це невербальну згоду, а моя мама позволяє її так із зі мною поступати. Людині з вулиці? Не за дитину заступитись? Самі створюють проблеми, калічать мені психіку і ведуть себе як підлітки. Мало того що мені завадили виставляти границі то щей самі всішуються за другу людину яка неправа. Це нонсен і тільки цього достатньо, щоб мені віддалитись психологічно від них і явно не бути зручною людиною, а навпаки навіть створювати клопоти. А що раз для них можна матюкати мене бо я захищаю свої інтереси це проблема то я створюватиму дуже багато для них таких проблем, адже моє життя це моє життя!

Мабуть ви праві. Немає сенсу тут переписуватись. І суть не в терапіях.

Дякую за тут підтримку яку ви дали тут в момент слабкості. Це безцінно. Та якщо чесно я є я, вони є вони. І мені найгірше покарання це таке оточення. Цим все сказано. Вони не зміняться. А я вже не буду адже кроків на зустріч я не бачу. Тільки більше в позицію де я жертва я не впаду! Знаєте так багато саморозвитку було, щоб зрозуміти, що насправді мені потрібно бути собою, де я буваю агресором. Неподобається їм і не треба. І це нормально і кожна людина має знати своє місце особливо коли сама не права і якщо при порушенні правил дорожнього руху є штрафи то і при порушенні моїх психологічних границь також є штрафи для них. Пора полюбити свою агресію, бо якщо подумати за все життя вона ніразу мені не була в шкоду, а все тільки на благо. Нехочу більше зменшуватись в розмірі до небажання жити бо комусь щось неподобається.

Вам вдало допомогти іншим клієнтам. Ще раз дякую за своєчасну підтримку!