Чи може лінь бути захисним механізмом?
Останні роки, та й в загальному, я по житті лінива людина. Мені часто казали «ти можеш, просто не хочеш/лінуєшся». Можливо, в цьому щось є. Я ніколи не старалася і не викладалась на повну, щоб досягти якогось результату. Мені вистачало простого «добре».
Але ось останнім часом я вирішила спробувати постаратися і покращити свій рівень англійської. І в мене нічого не виходить. Я намагаюсь, але мені не подобається, що в мене виходить. Я зриваюсь і плачу під час своїх занять через це.
І мені згадались мої шкільні часи, де я намагалась щось зробити чи зрозуміти і у мене не виходило, я постійно засмучувалась і плакала, коли щось не розуміла. Потім вийшло якось так, що я перестала старатись і мені в більшості стало все одно і я більше не відчувала розпачу.
Я склала ЗНО декілька років назад на досить хороші результати, але не відчувала якоїсь радості чи задоволення собою.
І ось, якщо повернутися до сьогодення, мене добиває те, що я не можу, просто не можу бути достатньо хорошою в чомусь, коди я пробую.
Я намагаюсь писати історії і мені не подобається що в мене виходить, я намагаюся покращити своє говоріння англійської і мені не подобається як в мене виходить. І так з усім.
Часто я засмучуюсь і кидаю все і більше не намагаюсь. Я так прожила декілька років. Тому мені стало цікаво, чи може бути лінь тим, що допомагає не відчувати себе паршиво?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.