Почему я позорю мать?
Но мою мать это не устраивает. Например, сегодня я окрасила волосы, в малиновый цвет. Не то, чтобы яркий, но это в принципе довольно заметный цвет. Мама об этом знала, я предупредила, что хочу попробовать новый оттенок, но он получился слегка ярче чем я ожидала.
Теперь она давит на меня со словами о том, что я её позорю, что это уродство и что мы так не договаривались, хотя я не считаю, что обязана договариваться с ней о покраске волос, которая смоется недели через две. Она требует немедленно избавиться от уродства, что иронично, при этом предлагая вариант не закрасить, а много раз смывать тоник, что в принципе глупо, долго и мучительно.
В штыки воспринимается всё: макияж с например золотыми/розывыми тенями, выбор одежды, вещей, целей в этой жизни.
И даже тело. Не так давно я весила 109 кг при росте 166, похудела до 70. Мне комфортно в своём теле, а моя мать его просто ненавидит. Она хочет, чтобы я выглядела, вела себя и думала по другому. Но я это я, нет? Я не имею право на самовыражение? Я позорю её в окружении где её не знают? Мы живем в большом городе не в каком-то посёлке или что-то вроде того. Я не выдерживаю. Мне больно слышать то, что она говорит, мне не хочется жить от её слов, потому что как так может говорить самый дорогой человек на земле.
Объясните, пожалуйста, чем я её позорю, потому что я не могу этого понять.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.