Тревога.
Заметила, что мне становится страшно, когда у меня все хорошо. Все хорошо на работе, никто не болеет, с парнем все хорошо, хорошо везде, в общем. То ли я боюсь быть счастливой, то ли.... в постоянном напряжении. Не могу расслабиться. Не верю, что все может идти стабильно хорошо. Навязчивые мысли, что обязательно что-то плохое произойдёт. Кто-то заболеет из родственников, кто-то умрет и все в таком духе. Или что я заболею, или что расстанемся с парнем.
Помогите дать определение моим ощущениям, пожалуйста.
Почему я не могу принять тот факт, что может все быть просто хорошо?
Ведь я имею право быть счастливой, я это понимаю, и да... у меня действительно все хорошо, если не создавать самой проблемы. Но как будто я уверовала в то, что жизнь зигзаг и где-то ждёт подвох.
Что это может быть?
Из детства? Или невроз? Надумывание?
Папа говорит, что у всех такое бывает. У него тоже. Но мне кажется, что у меня это постоянно прям.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.