Питання від:
M
Вік:
22
Прийняття себе
З самого дитинства я маю симпатію до своєї статі. Мені не подобаються всі слова які на це вказують, тому мені не хочеться себе ідентифікувати таким чином і вішати на себе якісь ярлики. Хоча можливо мені просто страшно назвати себе геєм, а все інше просто виправдання. Тому що я навіть вимовити це не можу.
Довгий час я надіявся, що це пройде. Мені здавалося, що всі хлопці через це проходять. Але я дорослішання і це не проходило. Я зміг це прийняти для себе тільки тоді, коли мені виповнилося 20. Але я й надалі нікому про це не розповідав. Трохи пізніше у мене зявилися відносини, а через короткий час інші. Я був щасливий. З часом я поділився цим зі своїми друзями, пізніше зі знайомими, мені ставало дедалі легше з цим жити.
Приблизно через рік мої батьки почали задавати мені запитання, чи я часом не гей. Ці запитання викликали у мене дуже сильний дискомфорт, я змінював тему, казав що ні, але аони питали знову і знову. Пізніше мама побаяила мене з моїм тогочасним хлопцем. На наступний день ми з нею поговорили. Вона сказала, що звісно не рада, але не засуджує мене, просто боїться за мене, мою безпеку і майбутнє. Мені й досі неприємна ця розмова, але виключно через те, що мене наче розсекретили. Після цього ми більше не піднімали цю тему і поводимося так, наче нічого й не було.
Здавалось би все більш менш окей. Мама знає, друзі і деякі знайомі теж. Але мені все одно страшно. Страшно шо дізнаються інші родичі, знайомі з університету, що вони розкажуть ще комусь. В той же момент мені хочеться зробити камін-аут. Таким чином поставити крапку в цій історії, але зновк ж таки, мені страшно, я не хочу щоб всі про це знали.
Іноді я думаю що не достойний життя, що я жахлива людина. Не знаю що з цим робити і як бути.
Довгий час я надіявся, що це пройде. Мені здавалося, що всі хлопці через це проходять. Але я дорослішання і це не проходило. Я зміг це прийняти для себе тільки тоді, коли мені виповнилося 20. Але я й надалі нікому про це не розповідав. Трохи пізніше у мене зявилися відносини, а через короткий час інші. Я був щасливий. З часом я поділився цим зі своїми друзями, пізніше зі знайомими, мені ставало дедалі легше з цим жити.
Приблизно через рік мої батьки почали задавати мені запитання, чи я часом не гей. Ці запитання викликали у мене дуже сильний дискомфорт, я змінював тему, казав що ні, але аони питали знову і знову. Пізніше мама побаяила мене з моїм тогочасним хлопцем. На наступний день ми з нею поговорили. Вона сказала, що звісно не рада, але не засуджує мене, просто боїться за мене, мою безпеку і майбутнє. Мені й досі неприємна ця розмова, але виключно через те, що мене наче розсекретили. Після цього ми більше не піднімали цю тему і поводимося так, наче нічого й не було.
Здавалось би все більш менш окей. Мама знає, друзі і деякі знайомі теж. Але мені все одно страшно. Страшно шо дізнаються інші родичі, знайомі з університету, що вони розкажуть ще комусь. В той же момент мені хочеться зробити камін-аут. Таким чином поставити крапку в цій історії, але зновк ж таки, мені страшно, я не хочу щоб всі про це знали.
Іноді я думаю що не достойний життя, що я жахлива людина. Не знаю що з цим робити і як бути.
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
