Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
question author 9 хвилин тому: «Реакція на відповідь № 391481 для Вікторія Василівна Коханська Вітаю! 1. Так, я живу тут постійно, але дуже небезпечно стало відносно нещодавно»
Наталия Горская
Наталия Горская 4 години тому: «Обставини дійсно важкі, але мають свій "плюс "- вони наочно проявляють сутність людини. Чоловік обирає НЕ нести відповідальність ні за сина, ні за вашу родину, ні навіть за св»
Вікторія Василівна Коханська
Вікторія Василівна Коханська 5 годин тому: «Вітаю Я вірно зрозуміла Ви роками живете в небезпечному місті, працюєте на двох роботах, займаєтесь своєю мамою, сином від першого шлюбу, чоловіком, ведете весь побут? А отримує»
Питання від: Татьяна Вік: 23

Не могу понять свое состояние

Здравствуйте!
Не могу понять себя. Даже не знаю что конкретно писать, так как столько всего в голове крутится. С чем связать свое состояние тоже никак не пойму.
Если кратко описать свою ситуацию то выглядит все так:
В прошлом году вышла замуж, забеременнила, 10 недель - замершая беременность, операция, ссоры с мужем... Как то потихоньку разобрались в отношениях, стали договариваться... нашли общий язык...
Немного меньше чем через год снова беременность, на 7 неделях начинают мучить сомнения все ли в порядке (делала узи в 6 недель, сказали лучше часто не делать), 3 недели мучилась, врачи говорили все нормально, на 10 все таки решила сходить на узи самостоятельно, оказалось что плод погиб в 7,5 недель.
На этот раз обошлось почти без ссор...
Вновь стала проходить обследования, все было в норме, врач сказала "давай на грязи, массаж и третья попытка... Только сдай на всякий случай анализ на онкомаркеры" Ну этот анализ, который я сдавала на всякий случай, оказался выше нормы. Назначили мне лекарства гормональные (хотя там в противопоказаниях написано что при раке их принимать нельзя). Сказали черз 2 месяца повторить анализ. О чем сейчас думать я не знаю. Дома никому об этом не говорила, но чувствую острую необходимость высказаться. Если у меня ничего нет, зачем зря расстраивать родных, а если у меня рак, все равно незачем...
А ведь я просто хотела ребенка...
Не могу перестать мучится из-за своих 2х беременностей... Если во время второй беременности я почувствовала что что то не так, хотя врачи говорили обратное. То в 1ый раз я чувствовала что мой ребенок жив, но мне никто не дал время сделать контрольное узи. Привезли в больницу, вколои укол и все. Процедура которая обычно занимает 5 минут длилась пол часа, матка не открывалась, а ведь такое не возможно с мертвым плодом. Да и больницы у нас оставляют желать лучшего. Не редко бывали случаи, когда при нормальной беременности ставили замершую беременность, но об этом я узнала уже после. Понимаю что сейчас уже позно, ничего не вернешь и не исправишь, но если было бы можно...
И вот вчера идя с работы домой я думала почему я так сильно хочу ребенка. Может со мной что то не так? Я уже устала ходить по врачам, но все равно продолжаю это делать. Я помню еще в школе, будучи сама маленькой я очень хотела братика или сестренку. Но мама и меня то родила в 38, поэтому о 3м ребенке не было и речи. Стала постарше я уже хотела своего ребенка. Дала себе установку, закончить институт, выйти замуж и только потом дети...
Вподобали: 1 з 1
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

На це питання поки що немає відповідей.
Доповнення від автора питання ·
А сейчас уже и не знаю что делать. Чувствую... я даже не знаю что я чувствую... Какая то апатия ко всему... Ничего не хочу, перестала встречатьсяс друзьями. Говорю мужу давай сходим на консультацию к психологу, что сама я уже вряд ли разберусь в себе и своих чувствах, а он говорит что все у нас будет нормально надо просто подождать, и все само пройдет. Но после 2ой беременности я почти оправилась, вернулась к нормальной жизни. Но почему сейчас все опять начинается сначала?
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?